18.03.2022

Як законно реквізувати майно для потреб ЗСУ

Сьогодні наша держава переживає нелегкі часи, відстоює свою державність, бореться за незалежність та своє майбутнє.

Починаючи з “05” год. “30” хв. 24.02.2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, небезпекою державної незалежності та територіальній цілісності.

Зараз всьому населенню України, власникам юридичних осіб та підприємцям необхідно з розумінням ставитися до потреб Збройних Сил України, територіальної оборони і всіх, хто стоїть на захисті нашої державності та за можливості забезпечувати їх необхідними ресурсами.

Але як це оформити юридично, щоб це не виглядало як «експропріація» або навіть мародерство? Саме з цим правовим режимом воєнного стану передбачено механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна. Скорочено такий механізм має назву – “Реквізиція”, про основні аспекти якого розповідаємо нижче.

Правовий порядок реквізиції врегульований Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), Законом України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану” (далі – Закон №4765-VI), а також іншими нормативно-правовими актами, у тому числі підзаконними.

Так, аналіз ст. 41 Конституції України та ЦК України свідчить про те, що право власності є непорушним, проте не абсолютним, оскільки може бути обмежене.

Тобто, презюмуючи вищезазначене на умови правового режиму воєнного стану, можна констатувати, що під час дії відповідного режиму майно може бути примусово відчужене у власника з попереднім або наступним повним відшкодуванням його вартості. Звертаємо увагу, що саме відшкодування вартості майна, яке вилучається, і робить реквізицію цивілізованим засобом взаємодії інституту державної необхідності та інститутом права власності.

Разом з тим, необхідно мати на увазі, що спеціальним Законом №4765-VI крім відчуження також встановлено порядок вилучення майна.

Щодо відмінностей між примусовим “відчуженням” та “вилученням” майна.

Кажучи просто, основна відмінність полягає у суб’єктах, до яких застосовується механізм, способах його застосуванні, а також у формах власності, у яких перебуває майно.

Примусове відчуження майна полягає у позбавленні права власності на майно, що перебуває у приватній або комунальній власності. Таке відчуження застосовується з попереднім або наступним повним відшкодуванням вартості майна.

Вилучення майна полягає у позбавленні державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління майном. Таке вилучення застосовується без відшкодування вартості майна.

Тобто, вилучення майна застосовується саме до сфери державного управління (фактично змінюється сторона, яка відає чи управляє державним майном – власник не змінюється).

Щодо органів, якими приймається рішення про примусове відчуження або вилучення майна.

Механізм відчуження або вилучення застосовується за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Однак, існує спрощена процедура прийняття рішення: у місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без процедури погодження з відповідними органами, як зазначено у попередньому абзаці (бо інколи і часу немає, і погоджувати ні з ким).

Військовим командуванням є Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Щодо процесуального оформлення примусового відчуження або вилучення майна.

Так, про примусове відчуження або вилучення майна складається акт про примусове відчуження або вилучення майна (далі – акт). Бланк такого акту опублікований як фото до даної публікації, також з ним можна ознайомитись за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-%D0%BF#n46

У разі неможливості ознайомитися із актом за посиланням, необхідно знати про його обов’язкові реквізити. Так, у акті має бути обов’язково зазначено:

  1. назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;
  2. відомості про власника (власників) майна (найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код);
  3. відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);
  4. опис майна, достатній для його ідентифікації;
  5. сума наступного повного відшкодування, встановлена актом оцінки майна (про акт оцінки майна – дивитися нижче).
  6. сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна або у разі часткової виплати суми, встановленої актом про оцінку майна).
  7. підпис власника майна або його законного представника і уповноважених осіб військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

Разом з тим, зазначаємо, що акт може бути складено за відсутності власника майна або його законного представника, у разі їх відсутності. Радимо зазначати у акті про факт його складання за відсутності зазначених осіб.

Варто мати на увазі, що обов’язковим додатком до акту є документ, що містить висновок про вартість майна (далі – акт оцінки майна).

Така оцінка здійснюється з метою забезпечення права власника майна на відшкодування його вартості.

В загальному порядку оцінка має здійснюватися суб’єктами оціночної діяльності – суб’єктами господарювання або у разі їх відсутності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Разом з тим, є цілком зрозумілим, що в умовах воєнного стану вищезазначених суб’єктів просто може не бути на території адміністративно-територіальної одиниці. На жаль, законодавством наявність такої ситуації не передбачено та не урегульовано.

Однак, вважаємо, що все ж таки у випадку відсутності суб’єкта оціночної діяльності може бути складено акт про орієнтовану вартість відчуженого майна або акт попередньої оцінки майна, або, за згодою власника майна – акт оцінки майна.

Головне при цьому розуміти, що занадто формалізована процедура оцінки майна в умовах правового режиму воєнного стану може бути спрощена за згодою обох сторін, а також те, що власник майна у будь-якому випадку залишає за собою право на звернення до суду з метою оскарження акту оцінки майна (щодо вартості майна).

Заключним етапом реквізиції є вручення акту та документа (висновку, акту) про оцінку вартості майна під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику. Якщо власник майна відсутній – не зайве буде скласти акт відсутності власника майна (з вказівкою щодо спроб знайти такого власника) за участю свідків.

Починаючи з моменту підписання акту, виникає право державної власності на майно. Тобто, і власник майна і особи, які реквізують майно, повинні намагатися зафіксувати процедуру реквізиції майна, оскільки прозорість та максимальна фіксація дозволить в подальшому реалізувати право на адекватну компенсацію допомоги державі.

Слава Україні!

Читайте у нашому блозі

Податкова реформа у воєнний час

Прийняття закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» є дуже необхідним засобом сьогодні задля підтримання економіки в цей тяжкий час для країни. А редакція ЗУ є сміливою та новаторською. Ми проаналізували  норми закону і виявили декілька моментів, які треба врахувати всім,...

Як оплачувати оренду житла в умовах воєнного стану

У зв’язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні зруйновано інфраструктуру, закриваються підприємства, люди втрачають робочі місця, відбувається переселення і т.п. Зараз на порядку денному громадян України стоїть дуже багато питань, серед яких для осіб, що винаймають житло дуже актуальними є такі: Як здійснювати оплату за оренду житла в умовах воєнного стану? Чи є військова...

Як законно реквізувати майно для потреб ЗСУ

Сьогодні наша держава переживає нелегкі часи, відстоює свою державність, бореться за незалежність та своє майбутнє. Починаючи з “05” год. “30” хв. 24.02.2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, небезпекою державної незалежності та територіальній цілісності. Зараз всьому населенню України, власникам юридичних осіб та підприємцям необхідно з розумінням...

ТОП-5 рішень ВС та ККС у складі ВС у кримінальному процесі

Наша юристка  Наргіз Гурбанова, членкиня Відділення АПУ в Харківській області проаналізувала найцікавіші рішення Верховного Суду (ВС) та Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС у складі ВС) ВС, розглянувши справу № 162/512/16-к, надав висновок щодо визнання недопустимими доказів, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним. Вироком суду особу визнано винним у тому,...