Чи може банк стягнути борг за кредитним договором, укладеним в електронній формі?
Відповідь дуже проста — так. Але чи завжди вдається банку це зробити? Давайте розбиратися.
Отже, якщо ви укладаєте кредитний договір в електронній формі, то відповідно ви повинні пройти певну процедуру підписання такого договору. Як вказується в законі — між позичальником та позикодавцем повинен відбутися обмін повідомленнями.
І так, Закон України «Про електронну комерцію» вказує, що для укладення електронного договору, споживач заповнює відповідні формуляри на інформаційних-телекомунікаційних системах (сайті) кредитора (банку чи фінансової компанії). Відповідно, авторизація клієнта відбувається за допомогою різних способів (BankID, СМС з номером та інше).
Зайшовши на відповідний сайт кредитора, клієнт вправі обрати умови кредитування, ознайомитися з ними та заповнити заявку для отримання кредитних коштів. Законом це визначено як оферта на укладення кредитного договору.
Після цього кредитор проводить перевірку платоспроможності позичальника та інші дії, які передбачені його внутрішніми положеннями, щоб встановити можливість особи в подальшому повернути грошові кошти. Якщо банк погоджує надання кредитних коштів за умовами клієнта, він акцептує таку пропозицію та відповідно ПОВИНЕН надати клієнту паспорт споживчого кредиту.
В паспорті споживчого кредиту міститься коротка інформація щодо обраної клієнтом системи кредитування, основних умов кредитування. Слід зауважити, що паспорт споживчого кредиту повинен надаватися до укладання кредитного договору, що прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування».
Якщо клієнт погоджує ознайомлення з паспортом споживчого кредиту — кредитор зобов’язаний надати для ознайомлення кредитний договір, який і містить всі умови кредитування та умови регулювання правовідносин між клієнтом й банком.
Підписання ж такого договору у відповідності з Законом України «Про електронну комерцію» є належним підтвердженням укладення договору в електронній формі. Якщо ж електронний договір не буде підписано у визначений спосіб — він вважається непідписаним.
Але які ж є способи підписання електронного договору?
Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає такі способи підписання електронного договору:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Після підписання такого електронного договору його примірник обов’язково направляється клієнту (всі ми знаємо, що клієнт повинен мати свій екземпляр кредитного договору).
Відповідно, якщо всі етапи були дотримані, то договір вважається підписаним належним чином і за вказаним договором може проводитися нарахування погоджених відсотків стягнення.
Натомість не завжди процедура підписання договору дотримана та відповідно не завжди можна стверджувати про погодження клієнта з тими чи іншими умовами кредитного договору.
Відповідно, дуже важливим при розгляді справ про стягнення коштів за кредитним договором є аналіз такого договору, а також докази його легітимності та належного підписання.
Адвокатом нашого об’єднання, Василем Гаращаком, було захищено права та інтереси клієнта й доведено в судовому засіданні, що банком не доведено факт підписання кредитного договору з тими умовами, що були пред’явлені до суду.
Так, зокрема банком була надана довідка про ідентифікацію клієнта, яка взагалі не містила відомостей щодо того, коли саме та за яких умов було ідентифіковано клієнта, чому проводилася ця ідентифікація та в якому розмірі.
В судовому засіданні представником банку також не було надано чіткої відповіді про те, у який саме спосіб підписано кредитний договір і як це можна підтвердити.
В результаті виконаної роботи, судом ухвалено рішення про повернення клієнтом тих коштів, які він отримав від банку, але не повернув. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованих відсотків за користування коштами було відмовлено у повному обсязі, оскільки банком не було доведено, що клієнт погоджувався на такі умови.
Ознайомитись із рішенням суду можна за посиланням.
Якщо вам потрібна допомога у кредитних спорах — звертайтеся до Адвокатського об’єднання АдО «Донець і Партнери»: info@donets.partners.
