18.07.2024 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна».
Законом частково вирішується проблема що стосується залишення поза увагою особливостей об’єкта крадіжки («розмір» чужого майна або розмір шкоди) в умовах воєнного стану.
Так, до статті 51 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна, внесено зміни, основна ідея яких полягає у реформуванні поняття дрібної крадіжки.
Встановлено, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
В свою чергу, дрібне викрадення чужого майна вважається вчиненим у значному розмірі, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Що таке НМДГ і як його розрахувати?
Неоподаткований мінімум доходів громадян (НМДГ) – це поняття, що часто зустрічається у законах та інших нормативно-правових актах і розкривається у Податковому кодексі України. В рамках норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги для відповідного року. Станом на сьогодні вона становить 1514 гривень.
Отже, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість викраденого майна не перевищує 3028 гривень (до 757 грн – ч. 1 ст. 51 КУпАП, від 758 до 3028 – ч. 2 ст. 51 КУпАП). Водночас крадіжка на суму понад 3028 гривень може призвести до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 185 Кримінального кодексу України.
Чому це важливо?
Станом на сьогодні діє норма, відповідно до якої викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість викраденого не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто — 302 гривні 80 копійок. Таким чином, якщо вартість такого майна перевищує зазначену суму, то настає кримінальна відповідальність.
Крім того, під час воєнного стану правоохоронні органи автоматично кваліфікують такі крадіжки за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність від 5 до 8 років позбавлення волі.
За таких обставин складається ситуація, коли крадіжка ковбаси з продуктового супермаркету в Києві та у прифронтовій Костянтинівці матиме наслідком позбавлення волі на термін від 5 років. Відверто кажучи, за понад два роки повномасштабного вторгнення правозастосування ст. 185 КК України у частині тлумачення такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення в умовах воєнного стану, так і не отримало справедливого та індивідуалізованого підходу. У зв’язку із цим, сьогодні кожна крадіжка на суму понад 302 грн 80 коп. загрожує позбавленням волі на значний термін.
Прийнятий 18 липня ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» значно підвищує планку дрібної крадіжки, оскільки для настання кримінальної відповідальності сума викраденого має перевищувати 3028 гривень.
Висновки
Безумовно, вказаним Законом не вирішено проблему автоматичної кваліфікації крадіжки за ч. 4 ст. 185 КК України, однак ці зміни дозволять суттєво розвантажити правоохоронні органи та суди.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, тож прогнозуємо закриття значної кількості кримінальних проваджень за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно зі ст. 94 Конституції України, Президент України підписує закон протягом п’ятнадцяти днів після його отримання, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом. Отже, очікуємо на підписання Закону та його оприлюднення.
Автор: Єгор Лисенко, молодший юрист кримінальної практики АдО «Донець і Партнери».
В серпні 2024 року відбулась Літня школа з кримінальної юстиції, яку організувала JustGroup у партнерстві зі Верховним Судом, Школою права УКУ та Факультетом правничих наук НаУКМА. Участь в ініціативі взяв Єгор Лисенко , юрист кримінальної практики АдО «Донець і Партнери». У матеріалі Єгор ділиться власними враженнями про Школу: «”Великого бажайте!” Цими словами було відкрито програму,...
Чи може банк стягнути борг за кредитним договором, укладеним в електронній формі? Відповідь дуже проста — так. Але чи завжди вдається банку це зробити? Давайте розбиратися. Отже, якщо ви укладаєте кредитний договір в електронній формі, то відповідно ви повинні пройти певну процедуру підписання такого договору. Як вказується в законі — між позичальником та позикодавцем повинен...
У час, коли країна бореться за свою незалежність, кожен громадянин робить свій внесок у наближення перемоги. Хтось волонтерить, хтось служить на фронті, а хтось поєднує ці дві ролі. Редакція Юридичної Газети поспілкувалася з Яною Сайченко, адвокаткою, партнеркою адвокатського об’єднання «Донець і Партнери», членкинею АПУ та військовослужбовицею, яка після виконання своєї місії на фронті повертається до адвокатської практики....
05 червня 2024 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 650 від 05.06.2024, якою було затверджено Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. В свою чергу, даний Порядок значно спрощує процедуру бронювання підприємствами військовозобов’язаних працівників, про що детальніше розповідає у матеріалі Павло Молчанов, молодший юрист практики військового права...