Чинним кримінально-процесуальним законодавством визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом.
Для правильного обчислення строків досудового розслідування та вирішення питання про необхідність їх продовження неодмінно звертається увага на строки, які не включаються до загального строку досудового розслідування. До них належить, зокрема, період від винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про його відновлення (ч. 5 ст. 219 КПК України).
На початку повномасштабного вторгнення до кримінально-процесуального законодавства було внесено чимало змін, спрямованих на адаптацію досудового розслідування до нових реалій. Зокрема, ч. 1 ст. 280 КПК України було доповнено пунктом 4, який надає слідчому, дізнавачу та прокурору повноваження зупиняти досудове розслідування за наявності “об’єктивних обставин, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану”.
Варто відзначити, що термін “об’єктивні обставини” цим законом не визначено. Відсутність чіткого законодавчого тлумачення створює підґрунтя для суб’єктивного трактування цього поняття у правозастосуванні.
На практиці така невизначеність залишає стороні обвинувачення можливість зловживати процесуальними правами та строками досудового розслідування. Це відбувається тому, що, згідно з ч. 4 ст. 280 КПК України, досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням із прокурором, а копія такої постанови має бути надіслана стороні захисту. Сторона захисту має право оскаржити цю постанову слідчому судді у порядку, передбаченому ст. 303 КПК України.
Проте, якщо відповідне повідомлення не надсилається, сторона захисту може дізнатися про це рішення лише на стадії завершення досудового розслідування. У такому разі можливість оскарження втрачається через пропущення 10-денного строку з моменту ухвалення рішення.
Цілком очевидно, що використання інституту кримінально-процесуального права всупереч його меті призводить до істотного порушення прав та свобод підозрюваних.
Саме так сталося в одній зі справ, у яких Адвокатське об’єднання “Донець і Партнери” здійснювало захист прав та свобод підозрюваного. Наразі воно продовжує супровід цієї справи у процесуальному статусі захисника обвинуваченого.
У вказаній справі досудове розслідування зупинялося двічі за місяць саме через наявність “об’єктивних обставин, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану”.
Відтак вказана обставина привернула нашу увагу, та питання доцільності таких зупинень було досліджено більш ретельно. Як наслідок: встановлено низку суттєвих порушень з боку сторони обвинувачення.
1. Щодо об’єктивності обставин зупинення
Аналізом матеріалів кримінального провадження було встановлено, що під час зупинення досудового розслідування територіальне управління одного з центральних органів виконавчої влади здійснювало перевірку за відповідним запитом органу правопорядку. Варто відзначити, що така перевірка теж зупинялася через активні бойові дії, проте це відбулося лише одного разу та на значно менший строк. Разом із тим, і орган досудового розслідування, і відповідне територіальне управління ЦОВВ перебували в одному місті. За таких обставин варто казати про наявність об’єктивних обставин або про свідоме зловживання правами, які суперечать наведеному в п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України.
2. Щодо неповідомлення сторони захисту про зупинення
Нагадаємо, що з огляду на положення ч. 4 ст. 280 КПК України, у слідчого був обов’язок надіслати копію відповідної постанови стороні захисту, оскільки така постанова, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути оскаржена до слідчого судді.
Разом із тим, орган правопорядку не дотримався покладених на нього обов’язків та не надіслав копії відповідної постанови стороні захисту, що підтверджується відсутністю серед матеріалів кримінального провадження належної доказової бази про надсилання документів.
Відтак сторона захисту не знала ані про зупинення досудового розслідування, ані про його відновлення та була позбавлена можливості оскаржити відповідне рішення під час досудового розслідування в порядку ст. 303 КПК України.
3. Боротьба із зловживанням
Оскільки строки оскарження постанов про зупинення сплинули, то їхнє оскарження не буде результативним, відтак ми розглянули альтернативні способи захисту у таких обставинах.
У КПК України наявні два випадки, коли строки не враховуються в загальний строк досудового розслідування:
- ст. 280–282 КПК України, коли строки не враховуються в загальний строк досудового розслідування;
- виконання вимог ст. 290 КПК України, де строк виконання вимог статті не включається в строк досудового розслідування.
Важливо відзначити, що в обох випадках сторона обвинувачення зобов’язана повідомити сторону захисту про відповідну процесуальну дію. Так, наприклад, у разі відсутності відповідного повідомлення під час виконання вимог ст. 290 КПК України завершення досудового розслідування вважається нездійсненим (Постанова ККС ВС від 25.07.2024 по справі №523/6387/22).
Таким чином, відсутність підтвердження вручення або надсилання сторонам кримінального провадження відповідного повідомлення дорівнює тому, що відповідна процесуальна дія вважається такою, що не відбулася.
З огляду на викладене, ми вважаємо, що неповідомлення під час виконання вимог ст. 280 КПК України так само свідчить про зупинення досудового розслідування у спосіб, не передбачений КПК України, та має наслідком нездійснення відповідної процесуальної дії.
Таким чином, порушення стороною обвинувачення положень ч. 4 ст. 280, ч. 1 ст. 282 КПК України свідчить про те, що відповідні процесуальні дії не відбулися, а досудове розслідування не зупинялося.
У рамках вказаного кримінального провадження нами підготовлено та подано до суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку із тим, що після повідомлення про підозру закінчилися строки досудового розслідування.
ВИСНОВКИ:
Інститут строків досудового розслідування є найбільш контраверсійним серед правників. Окремі представники професії взагалі впевнені у тому, що строки існують лише для того, аби сторона захисту кожен раз нагадувала про них, проте радимо не забувати про завдання кримінального провадження, зокрема, про необхідність забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
Строки досудового розслідування сприяють захисту прав підозрюваного або обвинуваченого, забезпечуючи, що розслідування не буде безпідставно затягнутим. Особа не може невизначено довго перебувати під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності.
Зловживання строками досудового розслідування прямо протилежить принципам та засадам кримінального судочинства, відтак має бути оцінене незалежним і неупередженим судом.
Автор: Єгор Лисенко, юрист кримінальної практики АдО «Донець і Партнери».
