Азбука спадщини. Що потрібно знати спадкоємцям?

Процедура спадкування викликає чимало запитань: як оформити спадщину, куди звертатися, чи можна відмовитися від спадщини або вступити в неї після завершення шестимісячного строку? У цьому матеріалі Андрій Мойсюк, адвокат, керівник практики цивільного права, сімейних і спадкових спорів АдО “Донець і Партнери”, розповідає простою мовою про ключові аспекти спадкового процесу.

ЯКІ БУВАЮТЬ ВИДИ СПАДКУВАННЯ?
За заповітом: будь-які особи (одна або декілька), визначені заповітом, незалежно від наявності родинних зв’язків (громадянин, юридична особа, держава тощо).
За законом (5 черг спадкування):

• І черга – діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той із подружжя, хто його пережив; батьки.
• ІІ черга – рідні брати та сестри спадкодавця; його бабуся та дідусь як з боку батька, так і з боку матері.
• ІІІ черга – рідні дядько та тітка спадкодавця.
• IV черга – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
• V черга – всі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня.

ХТО МАЄ ПРАВО НА СПАДКУВАННЯ? ОБОВ’ЯЗКОВА ЧАСТКА У СПАДЩИНІ
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування мають спадкоємці за законом у порядку черговості (5 черг спадкування).
Спадкоємцями можуть бути: громадянин, юридична особа, а також держава.
Право на обов’язкову частку у спадщині мають: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Вони спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
Вказаний перелік осіб, що мають право на обов’язкову частку, є вичерпним.

ЯКИЙ СТРОК ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ?
Загальний строк для прийняття спадщини — 6 місяців з дня відкриття спадщини (смерті спадкодавця). За рішенням суду може бути визначено додатковий строк для вступу у спадщину.

ЯК ПРИЙНЯТИ СПАДЩИНУ?
Спадкоємцю за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін (6 місяців), необхідно подати заяву про прийняття спадщини.

• Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто у письмовій формі. Спадкоємець не має права уповноважувати іншу особу подавати від його імені заяву про прийняття спадщини за довіреністю.
• Заява може бути надіслана нотаріусу поштою за умови, якщо підпис спадкоємця на такій заяві буде засвідчений нотаріально.
• Заява може бути надіслана нотаріусу поштою без попереднього засвідчення підпису заявника. У такому випадку, якщо поштою надійшла заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчено, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
• Заяву про прийняття спадщини подавати не потрібно у разі, якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ?
Заява про прийняття спадщини має бути подана до державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса (на вибір спадкоємця), а в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування. Така заява подається за місцем відкриття спадщини.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна.
При цьому необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

ЧИ МОЖНА ВІДМОВИТИСЬ ВІД ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ?
Так. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини повністю (без зазначення іншого спадкоємця) або на користь іншого спадкоємця за заповітом.
Важливо! Відмова від прийняття спадщини за заповітом не позбавляє особу права на спадкування за законом.
Спадкоємець за законом має право відмовитися на користь будь-кого із спадкоємців за законом, незалежно від черги.
Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись.

ЩО ВХОДИТЬ У СПАДКОВУ МАСУ?
Усі речі, права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Важливо! Борги спадкодавця входять до спадкової маси та успадковуються разом з іншим спадковим майном. Борг покладається на спадкоємця лише в межах спадкового майна, яке він отримує, не може перевищувати його вартість і погашається лише у межах цієї вартості.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ПРОПУСКУ 6-МІСЯЧНОГО СТРОКУ? ЧИ МОЖНА ПРИЙНЯТИ СПАДЩИНУ У ТАКОМУ ВИПАДКУ?
Протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця особи, які вважають себе його спадкоємцями, заявляють своє право на спадщину. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що її не прийняв.
У разі пропуску строку спадщину можна прийняти за таких умов:

• За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк, може подати заяву нотаріусу або, в сільських населених пунктах, — уповноваженій посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
• За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви (зазвичай 1–3 місяці).

ЯКІ ПРИЧИНИ ПРОПУСКУ СТРОКУ ВИЗНАЮТЬСЯ СУДОМ ПОВАЖНИМИ, А ЯКІ — НІ?

Поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, зокрема:

• проживання спадкоємця на час відкриття спадщини в місцевості, що перебувала під окупацією або в зоні активних бойових дій (постанова ВС від 20.03.2024 у справі №545/1231/23);
• хвороба позивача (важливо: не кожна хвороба автоматично визнається поважною);
• необізнаність позивача про наявність заповіту, складеного на його користь (постанова ВП ВС від 26.06.2024 у справі №686/5757/23);
• тривала хвороба спадкоємців;
• відбування покарання в місцях позбавлення волі;
• складні умови праці (зокрема, тривалі відрядження, у т.ч. закордонні);
• велика відстань між місцем проживання спадкоємця і місцем знаходження майна;
• строкова служба в ЗСУ (постанова ВС від 26.06.2019 у справі №565/1145/17).

Перелік не є вичерпним — суд оцінює причину індивідуально.

НЕ поважні причини:

• юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини;
• необізнаність про наявність спадкового майна;
• похилий вік;
• непрацездатність;
• встановлення судом юридичного факту (наприклад, проживання однією сім’єю);
• невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;
• відсутність коштів на дорогу;
• несприятливі погодні умови;
• депресія, викликана смертю спадкодавця.

Команда АдО “Донець і Партнери” має багаторічний практичний досвід у спорах, що виникають із спадкових правовідносин.
За детальною консультацією звертайтесь до нашого адвоката Андрія Мойсюка за номером телефону: +38 (099) 611-66-39.