Чого чекати від перевірок Держпраці з 21.08.2019 року?

14 травня 2019 року Шостий адміністративний суд своїм рішенням визнав недійсною постанову КМУ від 26.04.2017 року, яка затверджувала порядок здійснення  Держпраці державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

Звісно, після цього роботодавці «видихнули з полегшенням», але такий період «полегшення» тривав недовго. Вже 21 серпня 2019 року Кабмін затвердив нові порядки здійснення державного контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю, а це значить, що перевірки Держпраці повертаються. 

Які новели та дискусійні моменти пропонує нам новий порядок розглянемо далі…

Спочатку, хочемо розвінчати міф, що із втратою законної сили даної постанови результати всіх проведених до цього часу перевірок є недійсними:

• постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 р. у справі №826/8917/17 набрала законної сили 14.05.2019 року. Таким чином, якщо спірні правовідносини виникли до 14.05.2019 р., інспекційні відвідування проведені до цієї дати є правомірними. Даний висновок підтверджується рішенням Чернівецького окружного адміністративного адміністративного суду від 29.10.2019 р. у справі 824/891/19-а.

Нова постанова Кабміну регулює порядок здійснення державного контролю, а окремо – порядок здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, в той час як Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” розглядає дані поняття у сукупності. Саме суперечність нової постанови Кабміну останньому і породжує численні обговорення та дискусії стосовно «відповідності законодавству» розглядуваної постанови.

Щодо суперечностей:

• По-перше, постанова від 21.08.2019 р. передбачає набагато ширший перелік  підстав для проведення позапланових заходів із здійснення державного контролю, левову частку серед яких становить отримання інформації Держпраці щодо порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю від фізичних осіб, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, ЗМІ, профспілкових органів та інших джерел. Оскільки постановою не обмежується перелік джерел отримання відомостей про порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю, то відповідно і перелік підстав проведення позапланових перевірок набуває ознак «невичерпності». 

Хоча на противагу новій постанові згаданий вище закон надає вичерпний перелік підстав для проведення позапланових заходів нагляду та контролю і забороняє проводити останні з непередбачених законом підстав, а також передбачає відповідальність фізичних осіб, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю.

P.S. Звертаємо вашу увагу, що такі звернення фізичних осіб про проведення інспекційного відвідування повинні відповідати вимогам ЗУ «Про звернення громадян» (постанова ВС від 31.01.2019 у справі №809/799/17).

• По-друге, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає, що всі планові та позапланові заходи державного нагляду  (контролю) здійснюють у робочий час суб’єкта господарювання, але натомість нова постанова Кабміну дає можливість інспекторам праці під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин в будь-яку годину доби та без попереднього повідомлення проходити  до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, яких використовується наймана праця.

• По-третє, Постанова Кабміну встановлює єдиний строк для проведення інспекційного відвідування – 10 днів. Але тут також є своя особливість, адже даний строк починає перебігати лише з моменту надання суб’єктом господарювання документів та пояснень, необхідних для такого інспекційного відвідування, що фактично дає можливість для проведення інспекційного відвідування понад 10 днів. Закон же визначає строк проведення позапланових заходів  нагляду (контролю) – 10 днів, а для суб’єктів малого підприємництва – два дні.
• По-четверте, не зважаючи на те, що у новій Постанові значно збільшено перелік підстав для інспекційного відвідування, підстави для недопуску інспектора праці суттєво скоротилися. Таким чином, не допустити інспектора праці до проведення перевірки можна лише з двох причин: відсутність службового посвідчення та у разі, якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування. Натомість Закон передбачає аж вісім підстав для недопуску інспектора праці.
• По-п’яте, Закон передбачає обов’язок інспектора праці надати перед початком перевірки  керівнику суб’єкта господарювання службове посвідчення та направлення на перевірку. Нова постанова Кабміну  зобов’язує інспектора праці пред’явити лише службове посвідчення (направлення може надаватись на вимогу суб’єкта господарювання). Більше того ненадання направлення на перевірку не буде вважатись підставою для недопуску інспектора праці.

P. S. Держпраця також веде реєстр службових посвідчень інспекторів праці. Службове посвідчення, щодо якого відсутня в реєстрі, вважається недійсним. Таким чином ми маємо неуповноваженого на перевірку суб’єкта, що в свою чергу є підставою для недопуску останнього.

Щодо позитивних моментів, то він лише один:

• Нова постанова кабміну передбачає уникнення штрафу, у разі якщо суб’єкт господарювання виконає вимогу про усунення виявлених порушень суб’єкта нагляду.

Хоча вищезгадане положення важко назвати «новим», оскільки така можливість передбачена Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Разом з тим, варто нагадати, що однією з основних причин скасування минулої постанови № 295 була саме невідповідність останньої Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки на відміну від даного закону,  постановою було запроваджене безпідставне наділення повноваженнями на здійснення державного нагляду (контролю) органів, яким законами таких повноважень не надано.

У своєму рішенні Шостий адміністративний суд вказав на імперативну силу Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» над іншими підзаконними актами, таким чином усунувши колізію між даними правовими актами.  

Судова практика також продовжує йти таким чином, що судді вирішують спори між суб’єктом господарювання та Держпраці відповідно до Закону, а не постанови.

У рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі №280/4168/19 Феміда також стала на бік суб’єкта господарювання, визнавши недопуск інспектора праці для проведення перевірки з підстав ненадання направлення на перевірку правомірним, застосувавши саме положення закону.

Нагадуємо, що АдО “Донець і партнери” завжди попереджає про необхідність присутності адвоката на перевірках Держпраці. Пам’ятайте, що “самолікування” може спричинити тяжкі наслідки для вашої компанії.