Коли розвалюється чергова 130-ка, в світі сумує один поліцейський. Історія нашої перемоги

Жив-був потенційний клієнт, тільки про те, що він стане нашим клієнтом, чоловік дізнався тільки після однієї вкрай неприємної та незаконної ситуації, яка більше нагадує гостросюжетний екшн, аніж реальне життя. Отож, ближче до суті.

Після важкого робочого дня чоловік вирішив випити пляшку пива в машині біля своєї будівлі, а потім піти додому. Так, просто сидячи в машині, а не під час керування транспортним засобом або перед цим.

Проте, патрульні поліцейські думали зовсім інакше.

Ви, мабуть, знаєте, що у поліцейських є свій, так званий, KPI, а саме “план показників”, чим більше правопорушень зафіксовано, тим краще. Отже, план є – треба виконувати!

В гонитві за “показниками” правоохоронці вирішили, що саме наш клієнт становить загрозу суспільству та дуже схожий на “наркодилера”. Не довго думаючи, його спочатку обшукали, потім запхали до патрульної машини і відвезли до неіснуючої мед установи по вул. Шевченка 26 в м. Харкові (так, ми теж спочатку не повірили, але спостерігаємо такі дії дуже уважно з 2017 р.).

Після прибуття до установb і здачі аналізів, поліцейські, не даючи можливості зазначити у протоколі свої зауваження та без присутності понятих склали протокол по 130 КУпАП. Їм навіть довелося побити клієнта для “зговірливості” – один бив, а двоє інших т.з. “правоохоронців” робили вигляд, що нічого не бачать і не чують, поки їх колега ногами і руками бив нашого клієнта на задньому сидінні. Ви не помилилися, це все зробила “моя нова поліція”. І на довершення своїх злочинів, вони висадили нашого клієнта рано вранці на виїзді з міста в одних шортах і футболці, і поїхали собі у своїх справах і надалі “захищати” громадян.

Наш алгоритм дії для захисту клієнта в даній справі:

📌 Фіксація тілесних ушкоджень клієнта.

📌 Подання заяви про злочин до ДБР.

📌 Збирання доказів і встановлення фактів знищення копами частини відеозаписів та лог-файлів.

📌 Подання доказів до суду.

В апеляційній інстанції нам все-таки вдалося відстояти справедливість, суддя дослухалася до наших доводів, встановила неправосудність рішення 1 інстанції і винесла єдине справедливе рішення – невинний, справу закрити.

Рахунок 1:0 на користь справедливості.

Та для поліцейських, які вчинили насильство відносно клієнта, це ще не кінець.

Але це вже зовсім інша історія…..

Ознайомитись з рішенням можна за посиланням:


https://opendatabot.ua/court/89371341-c750d6f29677d9cc19c15aeb5452c072?fbclid=IwAR3Dcd5ruEk9CoDhHrKYIIVIcXNfWy8R1E8rf2-Pux4Nv4UATYmYYmEzApU

Безготівкові перекази коштів або “моніторь мене повністю”

З 28 квітня дещо змінились заходи фінансового моніторингу, що пояснюється нібито посиленням боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Оскільки інфопростір зараз надзвичайно небезпечний, бо навіть правові телеграм-канали поширюють неперевірену та фейкову інформацію, ми вирішили розповісти як воно діє насправді та чи суттєво зміниться у зв’язку з нововведеннями життя пересічних громадян.

Ідентифікація особи

Багато з вас чули про те, що без ідентифікації (підтвердження особи) взагалі не можна буде здійснити будь-який безготівковий платіж.

Доля правди тут є, але з деякими поясненнями. Нижче наведені випадки, коли ідентифікація не потрібна.

  • безготівкові перекази до 5 тисяч гривень (так звана порогова сума, раніше вона становила 15 тисяч гривень) не передбачають обов’язкової ідентифікації особи. Але якщо буде підозра у дробленні платежу, тобто в тому, що ви навмисно переказуєте кошти “допороговими” частинами, тоді це правило не спрацює.
  • є перелік операцій, за якими при використанні терміналів самообслуговування не обов’язково ідентифікувати особу: сплата податків, зборів, штрафів та пені до державного і місцевих бюджетів, ПФУ; оплата адмінпослуг на рахунки органів держвлади (як-то за видачу паспорту чи водійських прав), органів місцевого самоврядування; оплата за житлово-комунальні послуг, погашення заборгованості за кредитом до 30 тисяч гривень.
  • оплата товарів карткою.
  • зняття коштів з власного рахунку без будь-яких обмежень.
  • якщо при переказі коштів платник використовує платіжну картку, тоді додатково його не ідентифікують та не верифікують, бо він і так вже є ідентифікованим клієнтом банку, адже фінансовим установам заборонено вступати в договірні відносини з анонімними особами.

Тому в більшості випадків ваше життя взагалі не зміниться. 

Ідентифікація потрібна у разі:

  • безготівкового переказу від 5 тисяч гривень і вище.
  • перерахування електронних грошей на банківський рахунок.
  • проведення операції без відкриття рахунка на суму, що є більшою за 30 тис. грн (до 28.04.2020 р. ця сума складала 15 тис. грн).
  • оплата товару на суму, що перевищує 30 тисяч гривень.
  • поповнення картки на суму від 5 тисяч гривень.

Ідентифікація особи може здійснюватись: через платіжну картку, номер телефону, інтернет-банкінг, застосунки для смартфонів від банку, шляхом пред’явлення паспорту, тощо. Це вже питання пристосування банків до нових вимог закону.

Коли необхідно буде підтверджувати джерело походження коштів?

Належна перевірка банком клієнта передбачає, зокрема, й постійний моніторинг ділових відносин та фіноперацій клієнта, які той здійснює у процесі таких відносин, на відповідність таких фіноперацій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у т.ч., в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями) 

Її проводять у випадках:

– встановлення ділових відносин (приміром, відкриття рахунку в банку);

– наявності підозри;

– переказів (у т. ч. міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн, або суму, еквівалентну в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але не більше 400 тис. грн;

– фіноперації з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн;

– виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;

– разової фіноперації без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума такої операції дорівнює або перевищує 400 тис. грн (раніше 150 тис. гривень, тобто порогова сумма обов’язкового фінмоніторингу збільшена).

Разом з тим обсяг дій для реалізації такої перевірки встановлює банк на підставі ризикоорієнтовного підходу  роботи з клієнтом.

Звертаємо вашу увагу, що зменшено кількість критеріїв (було 17 стало 6), при наявності яких банкам та іншим фінансовим установам необхідно в обов’язковому порядку повідомляти Держфінмоніторингу. Серед таких ознак:

  • клієнт, місце проживання (перебування, реєстрації) якого є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій щодо боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму.
  • клієнти, які є представниками осіб, включених до переліку клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб;
  • іноземні фінансові установи;
  • іноземні публічні діячі, члени їх сімей та осіб, пов’язаних з такими політично значущими особами, а також клієнти, кінцевими бенефеціарними власниками яких є зазначені особи;
  • клієнти, стосовно яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України “Про санкції”;
  • клієнти, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.

Як бачите не такий страшний той фінмоніторинг для фізичних осіб, як його малюють. А що ж щодо адвокатів, адже вони є суб’єктами первинного фінансового моніторингу? Аналіз цього болючого для нас та наших колег питання незабаром з’явиться на наших сторінках в соціальних мережах. 

Stay turned ; )

Повернення коштів за оплачені тури та авіаквитки

За інших умов та інших обставин в цей період був би пік туристичних подорожей. Звісно, ніхто не міг передбачити таких масштабів пандемії, тому велика кількість людей раніше вже забронювали та оплатили свої подорожі на данний період, але, очевидно, що відпочити вони найближчим часом не матимуть змоги.

Як повернути гроші за оплачену туристичну подорож?

Перш за все тут варто згадати про ст. 20 Закону “Про туризм”, яка чітко роз’яснює, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договору на туристичне обслуговування, але крім випадків, коли таке невиконання  сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Перш за все, радимо вичитати договір з турагентом. В залежності від того, що ви там побачите існують дві ситуації:

  • рідко, але в подібних договорах все ж зустрічаються положення, що навіть за настання непередбачуваних обставин турагенство має повертати кошти. Тоді ви цілком виправдано та законно можете вимагати повернення своїх грошей.
  • в договорі прямо передбачено звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язання внаслідок форс-мажорних обставин.

Тут необхідно зазначити наступне:

  • туроператор звільняється не від виконання зобов’язання, а лише від відповідальності за невиконання. Це означає, що після карантину він зобов’язаний організувати вам подорож і ваші гроші “не згорять”. Можливо, це буде інша країна, можливо інший сезон, але виконати свої зобов’язання туроператор повинен, тому тут розмова вже не про право, а про пошуки компромісу.
  • в Україні визнано пандемію як підставу для настання форс-мажорних обставин, але для підтвердження неможливості на час карантину виконати свої зобов’язання туроператору необхідно буде отримати сертифікат ТПП (про що ми писали раніше).  

В будь-якому разі відмовлятись від подорожі зовсім – це погана ідея. Такі дії трактуються як скасування поїздки за вашим бажанням. В цьому випадку гроші вам або не повернуть зовсім, або повернуть частину, в залежності за який час до початку подорожі ви відмовились. Ці моменти будуть залежати знову ж таки від умов підписаного вами договору.

Зважаючи на викладене вище, наша єдина порада – домовляйтеся з туроператором!

Як повернути кошти за оплачені авіаквитки?

Тут ситуація дещо цікавіша, бо тут є реальна можливість повернути свої кошти, а не лише змінити маршрут.

Відповідно до Правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу:

у разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано на вибір:

  • відшкодування вартості повітряного перевезення впродовж семи днів, яке має бути виплачене готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи (за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира) у вигляді дорожніх чеків та/або інших послуг, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використані частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також забезпечити (за потреби) зворотний рейс до початкового пункту відправлення за першої можливості;
  • зміну маршруту, яка має здійснюватися за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення – за першої можливості чи до кінцевого пункту призначення – у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.

Відповідно до п. 3 Глави 3 Розділу XV Правил:

авіаперевізник не зобов’язаний сплачувати компенсацію, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія надзвичайних обставин або непереборної сили, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.

Права перевізника відмовити у поверненні коштів у зв’язку з дією надзвичайних обставин або непереборної сили Правила не передбачають. Тобто перевізник звільняється від обов’язку сплати компенсації, а не від повернення вартості квитка.

Пам’ятайте, що весь процес спілкування з перевізником стосовно повернення вартості квитка повинен проходити в письмовому вигляді. Не потрібно писати заяви на скасування квитка (бо тоді виходить, що ви відмовляєтесь, а не перевізник), натомість краще написати запит на підтвердження інформації щодо скасування рейсу. Коли отримаєте письмове підтвердження, тоді вже можна направляти заяву про повернення вартості квитка.

Авіаперевізник також може і відмовити у повернення коштів, сплачених за квиток, але лише у двох випадках:

  • заяву про повернення коштів пасажир подав після закінчення строку чинності квитка;
  • квиток придбано за спеціальним тарифом і правилами його використання не передбачено повернення сум (у разі придбання квитка за таким спеціальним тарифом авіаперевізник або його агент з продажу повинен поінформувати про це пасажира під час бронювання і в квитку має бути відповідна відмітка).

Якщо в вас ще залишились питання, ви можете замовити дзвінок юриста через форму реєстрації: https://forms.gle/U1AHasQCMoX1PtHYA

Отримання сертифіката про форс-мажорні обставини: покрокова інструкція

17 березня 2020 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набув чинності 18 березня 2020 року). Даним Законом доповнено частину другу статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” , а саме віднесено  “карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України” до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). 

Відповідно до ч. 1 ст.617 ЦК України, Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, запровадження карантину відповідно до ЦК України та Закону України, “Про торгово-промислові палати в Україні” є обставиною, яка може звільняти від відповідальності за порушення зобов’язання — невиконання або неналежного виконання, але не звільняє від зобов’язання (зобов’язання слід буде виконати після припинення дії обставин непереборної сили). Але таке звільнення від відповідальності відбувається не автоматично, а потребує певних дій: повідомлення кредитора (контрагента) про настання таких обставин, отримання сертифікату Торгово-промислової палати України (торгово-промислових палат України в регіонах) про форс-мажорні обставини та надання його контрагенту (кредитору).

Крок 1. Keep calm та телефонуй адвокату

Перед безпосереднім ініціюванням процедури отримання сертифікату про форс-мажорні обставини ми, все ж таки, радимо звернутись до профільного адвоката. Попередній аналіз вашого договору дозволить оцінити перспективи звернення до Торгово-промислової палати. Пам’ятайте, що ваш час та нерви коштують набагато більше ніж послуги адвоката.

Крок 2. Готуємо пакет документів

Для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини у зв’язку з карантином слід подати такі документи:

✔️заява, підписана керівником підприємства. Типову форму такої заяви можете знайти за посиланням: https://ucci.org.ua/zaiavi-pro-zasvidchiennia-fors-mazhornikh-obstavin;

✔️копія договору з контрагентом (кредитором);

✔️копія наказу (розпорядження) про необхідність припинення діяльності на підставі відповідних нормативно-правових актів(Постанови Кабінету Міністрів № 211 від 11 березня 2020 року (зі змінами та доповненнями);

✔️повідомлення (сповіщення іншої сторони) про неможливість виконувати зобов’язання за договором у зв’язку з припиненням діяльності на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 211 від 11 березня 2020 року (зі змінами та доповненнями). 

Звертаємо увагу, що право звертатися до Торгово-промислової палати України (торгово-промислових палат України в регіонах) за засвідченням форс-мажорних обставин виникає лише у разі якщо вже порушено строки виконання зобов’язання у зв’язку з введеним карантином.

Крок 3. Оплата за видачу сертифіката

Оплата за видачу сертифіката про форс-мажорні обставини складається з оплати послуг, пов’язаних із:

– розглядом заяви і наданих документів;

– засвідченням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видачею сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

Надання послуг здійснюється у звичайному або терміновому режимі (за бажанням заявника), а саме:

–  терміново вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2»;

–  іноземною мовою застосовується коефіцієнт «3»;

–  іноземною мовою (терміново), застосовується коефіцієнт «5».

Зверніть увагу!

Суб’єкти малого підприємництва відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» мають право отримати безкоштовно сертифікат про настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), сплачуючи тільки за розгляд  заяви і наданих документів, за умови надання ними документів що підтверджують статус суб’єкта малого підприємництва. 

За приписами ч.3 ст.55 Господарського кодексу України,  Суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб’єктами мікропідприємництва є:

  • фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
  • юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами малого підприємництва є:

  • фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
  • юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Заявник у разі отримання обґрунтованої відмови у засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) має право повернути сплачені кошти за засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видачу сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на підставі письмового звернення про це.

Тарифи розміщені за посиланням в мережі Інтернет: https://ucci.org.ua/media/filemanager/law-tarifs.pdf 

Також на сайті  Торгово-промислової палати України розміщено калькулятор за надання послуг: https://ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti 

Якщо є питання – то звертайтесь за телефоном +380503004080, або підключайтесь в чат юридичної карантинної підтримки бізнесу: https://t.me/donets_partners

Або заповніть заявку на консультацію, і ми вам обов’язково зателефонуємо: https://forms.gle/u5SJHu6RSKNy3rV26

#WeLawYourBusiness

Що робити, якщо на вас склали протокол за порушення правил карантину?

17.03.2020 року у зв’язку з поширенням COVID-19 в КУпАП з’явилась нова стаття 44-3. Вона вже, мабуть, вам добре відома, оскільки перспектива заплатити штраф від 17 000 до 34 000 грн. за порушення карантинних правил просто змушує про неї говорити всюди. Але давайте без зайвих емоцій детально розберемося в процедурі притягнення до відповідальності за даною статтею.

Громадянин, порушуємо?

Стаття 44-3 передбачає покарання за такі порушення: 

  1. Правил щодо карантину людей;
  2. Санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства.
  3. Рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
  • Слід зауважити, що дана стаття не перераховує, які дії є правопорушеннями, а натомість відсилає нас до інших нормативно-правових актів, тобто є бланкетною (відсилочною). Це важливо пам’ятати, оскільки при складанні протоколу уповноважена особа зобов’язана чітко посилатись на норму. яку порушила особа. Але дуже часто поліцейські обмежуються лише зазначенням ст. 44-3 КУпАП замість того, щоб чітко зазначити суть правопорушення (яку дію вчинив правопорушник та якою нормою передбачена відповідальність за її вчиненя).Такий “ляп” поліцейських часто є підставою для закриття справи.

Хто може складати протокол за ст. 44-3 КУпАП?

• Поліція

• Уповноважені особи органів охорони здоров’я

• Уповноважені особи органів державної санітарно-епідеміологічної служби (СЕС ліквідована ще в 2017 році, тому хто ці міфічні істоти – незрозуміло).

• Посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (визначаються безпосередньо на місцевому рівні). Компетенцію щодо складання протоколу за даною статтею розмежовано у ст. 255 КУпАП.

Але, за практикою, що вже склалися, в більшості випадків протоколи складає поліція. Взагалі віднесення складання протоколів за ст. 44-3 КупАП до компетенції Національної поліції, як одного із уповноважених суб’єктів, видається дивним. Сама специфіка формулювання такого правопорушення вимагає від особи, уповноваженої на складання протоколу, спеціальних знань, для того, щоб правильно кваліфікувати дії правопорушника та встановити порушення карантинних правил чи санітарно-епідеміологічних норм. Звісно, доцільніше було б обмежити коло суб’єктів, що можуть складати протокол, до двох: уповноважених осіб МОЗ та уповноважених осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби. Але маємо те що маємо.

Оформлення адміністративних матеріалів

Уповноважений суб’єкт фіксує виявлене правопорушення протоколом. Останній є лише проміжним документом. Остаточно вирішується питання щодо притягнення до відповідальності лише постановою суду.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Наші поради на випадок: якщо на вас складають протокол:

  • звертайте увагу на аргументи та докази поліцейських (відсутність чи недостатність останніх є підставою для закриття справи) – доводьте їм, що ви не порушували;
  • ні в якому разі не відмовляйтесь від підписання протоколу та обов’язково отримайте його копію.
    По-переше, це застрахує вас від різного роду дописок в протоколі з боку уповноваженого суб’єкта, а отримання копії полегшить вам здійснення захисту. 
  • якщо не згодні з аргументами поліцейських і вважаєте, що нічого не порушували, то в такому разі також обов’язково підписуйте протокол і зазначайте, що не погоджуєтесь із протоколом та долучаєте до протоколу пояснення на окремому аркуші. На цьому окремому аркуші обов’язково викладіть вашу версію подій і наведіть докази того: що ви не порушували закон: фото-, відео, дані ваших свідків. Якщо ж ви не надали пояснень під час складання протоколу, то у вас ще буде можливість надати їх безпосередньо під час судового розгляду, але для цього треба буде вжити цілу низку заходів до суду і в самому суді.
  • пам’ятайте, що завжди і всюди ви маєте право на захист адвоката та професійну правову допомогу (ст. 59 Конституції). Кваліфікований адвокат завжди допоможе вам заощадити час та нерви.
  • не давайте волю емоціям та не конфліктуйте, бо всі ваші дії можуть бути зафіксовані на боді-камеру поліцейського та оприлюднені в суді.

Keep calm та телефонуйте адвокату!

Розгляд справи та топ помилок поліцейських

Якщо протокол на вас все таки склали, то відслідковуйте рух справи на офіційному веб-сайті “Судова влада”за своїм прізвищем.

Справа буде розглядатись дуже швидко, адже у суду є лише три місяці з дня виявлення правопорушення для винесення постанови.

Якщо постанова не в вашу користь, то ви матимете 10 днів для її оскарження до апеляційного суду. Така скарга подається через орган, який виніс постанову (тобто через суд першої інстанції), та протягом 3-х днів надсилається в орган, якому належить її розглядати. За подання скарги в даному випадку судовий збір не справляється.

Судова практика за ст. 44-3 КУпАП розвивається дуже швидкими темпами. Саме аналізуючи останню можна виокремити типові помилки поліцейських при оформленні адміністративних матеріалів:

  • протокол складено на найманого працівника, а не на суб’єкта господарської діяльності. Найманий працівник не є суб’єктом правопорушення ст. 44-3 КУпАП: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88531825.
  • в протоколі належним чином не вказано дані посадової особи, що склала протокол, та не надано доказів, що правопорушник є суб’єктом господарювання, якому заборонено здійснювати діяльність. Матеріали направлено на дооформлення: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88532229.
  • не вказано, які саме норми порушено: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88532229
  • не ідентифіковано належним чином особу правопорушника, не внесено дані про свідків, відсутні докази правопорушення: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88529277
  • поліцейські не надали доказів, що порушниця не припинила роботу магазину «Господарчі товари» та здійснювала прийом відвідувачів: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88336660
  • протокол не підписано особою, відносно якої його складено, та в ньому відсутній запис про відмову від підписання: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88517299

Дійсно, в умовах надзвичайно швидкого поширення епідемії обмежувальні заходи є необхідними. Але коли останні запроваджуються всупереч всім законам, всупереч гарантованим Конституцією правам та свободам громадян, та ще й на додачу неналежним суб’єктом, то поруч з небезпекою вірусу з’являється ще одна. Небезпека поліцейського свавілля. Тому не втрачайте адекватності та не панікуйте. Ваші права ніхто не відмінив, а ми продовжуємо вам допомагати в їх захисті.

Якщо є питання – то звертайтесь за телефоном +380503004080, +380991777165

Або заповніть коротку форму реєстрації, де ви зможете отримати зразки корисних документів та замовити дзвінок юриста: https://forms.gle/CbJJKWHwDCHTaDKE9


Карантинний ребрендінг

Привіт карантинщикам!

Доки всі медіа тільки те й роблять, що пишуть про кризу та коронавірус, ми вирішили, як то кажуть, поки є час та натхнення, зробити лютий ребрендінг. Тому представляємо вам наше нове лого😎

І це ще не всі зміни, якими ми хочемо поділитись з Вами. Скрутні часи зачепили і наше адвокатське об’єднання. Ми тримались до останнього. Але тепер, у зв’язку з карантином і зменшенням обсягів роботи, ми готові працювати за їжу, продукти та алкогольні напої не нижче 35 градусів!

Будьте здорові та нехай почуття гумору вас ніколи не покидає.

Оптимізація бізнесу під час карантину

У зв’язку з прийняттям центральними органами влади і органами місцевого самоврядування ряду рішень про введення обмежень по роботі підприємств на час карантину через епідемію COVID-19, ми розробили для підприємців чекліст для виживання в умовах карантину, щоб ваш бізнес не довелося закривати.

Багато підприємств уже припинили свою роботу, але зробили це не тому, що не можуть працювати або оптимізуватися в умовах карантину, а тому що керівники або власники піддалися паніці, а іноді і наполегливим (і при цьому незаконним!) рекомендаціям поліцейських / міської влади закритися.

Припинити роботу ви завжди встигнете, але куди важливіше в ситуації, яка вже супроводжується глобальною світовою фінансовою кризою, зберегти платоспроможність та місце на ринку, зробити все можливе для виживання в нових умовах.

Насправді мало хто читав першоджерела, але прямих вказівок закривати підприємства ви не знайдете.

Тому, щоб бізнес виживав і адаптувався, ми розробили для підприємців цей чекліст, виконуючи послідовно кожен з його пунктів, ви зможете уникнути претензій з боку контролюючих органів і можливих (найчастіше необгрунтованих!) штрафів.

Отже, що ми рекомендуємо підприємствам сфери торгівлі / послуг:

☐ Повідомте співробітникам, що змінюєте модель роботи і розкажіть їм нові правила.

☐ Повісьте на вході в вашу точку оголошення, що в зв’язку з карантином ви почали працювати по-новому – це дозволить роз’яснити клієнтам нові правила вашого підприємства.

☐ Покупці / клієнти не повинні заходити на територію вашого підприємства / магазину. Це дозволить уникнути претензій контролюючих органів і потенційних штрафів (від 17.000 грн. і вище)

☐ Працюйте “через вікно” / на винос – так ви мінімізуєте ризик поширення інфекції

☐ Підготуйте простір біля вашої точки і в ній таким чином, щоб відвідувачі чітко могли бачити кордон безпеки (1.5-2 м між людьми). Так, можете розкреслити на підлозі фарбою квадрати якщо потрібно, як це зробила Нова пошта.

☐ Визначте біля входу в вашу точку співробітника з захисними засобами, який буде стежити за підтриманням дистанції між відвідувачами. Знову ж таки приклад Нової пошти.

☐ Приймайте за раз не більше ніж 1 людину у “вікні прийому замовлень”. Підглянуто, але на цей раз у аптек.


☐ В ідеалі, кожному відвідувачеві ще до входу на вашу точку видавайте одноразову маску і пропонуйте рідину для дезінфекції рук. І те й інше зараз вже продається в достатніх кількостях в магазинах. Наприклад, Епіцентр.

☐ Віддавай товари або готову продукцію клієнтам за територією підприємства і не в тій же точці, де приймаєте замовлення – це дозволить зменшити ризик зараження. За раз обслуговуйте не більше однієї людини.

☐ Якщо це принципово неможливо з технічної точки зору, організуйте взаємодію між продавцем / менеджером таким чином, щоб максимально знизити ризики зараження – спілкування з відвідувачем через скло, через відеозв’язок, не передавати безпосередньо з рук в руки товар, гроші і т.п.

☐ Приймайте платежі безконтактно, на карту, через онлайн-сервіси, інтернет-гаманці, термінал для оплати.

☐ Переходьте на продаж через інтернет: інтернет-магазин (зараз купа безкоштовних і умовно-безкоштовних пропозицій і простих конструкторів магазину), групи в соціальних мережах; групи для продажу в месенджерах. Виходьте на всі можливі нові майданчики.

☐ Не обов’язково продукцію продавати / давати приміряти прямо в залі: зробіть онлайнові каталоги, поставте всі зразки продукції на вітрину, пропонуйте виїзд на адресу і виміри / примірки за адресою клієнта.

☐ Введіть обов’язковий контроль температури і стану здоров’я співробітників три рази в день. Підглянуто у Hop Hey beer shop.

☐ У співробітників обов’язкова наявність захисних окулярів, маски, рукавичок стерилізатора на робочому місці і на вході в приміщення

☐ Дезінфікуюча обробка місць контакту: дверні ручки, кнопки домофону, ручки для підписання документів та інші предмети, з якими взаємодіють відвідувачі.


☐ Обов’язково проводьте вологе прибирання підлоги з деззасобами якомога частіше, але не рідше 2-х разів на день.

☐ Ведіть журнал контролю здоров’я співробітників і прибирання та дезінфекції приміщення і предметів.

☐ Ведіть обов’язкову відеофіксацію всередині і на вході вашої точки.

Якщо ви все зробили так, як ми рекомендуємо, то цим ви на 99% знизите ймовірність приходу контролюючих органів до вас з претензіями.

Але про всяк випадок завжди майте під рукою телефон адвоката, і в будь-якій ситуації пам’ятайте – ви завжди і скрізь маєте право зберігати мовчання (ст. 63 Конституції) і право скористатися послугами адвоката (ст. 59 Конституції).

Будьте здорові, зберігайте холоднокровність, і нехай ваш бізнес вистоїть!

Якщо є питання – то звертайтесь за телефоном +380503004080, або підключайтесь в чат юридичної карантинної підтримки бізнесу: https://t.me/donets_partners

Або заповніть заявку на консультацію, і ми вам обов’язково зателефонуємо: https://forms.gle/N5E7dtzv6KatZrnP7

#WeLawYourBusiness

Надзвичайний стан vs надзвичайна ситуація. Що не так з постановою Кабміну?

Вчора Кабмін запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України терміном до 24 квітня з можливістю продовження цього строку.

Трішки детальніше про надзвичайну ситуацію

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація це – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Тобто фактично надзвичайна ситуація це всього лиш стан речей пов’язаний з певними загрозами, введення якого передбачає посилений режим здійснення системою цивільного захисту своїх повноважень та завдань.

Аналіз положень статей Кодексу цивільного захисту передбачає, що встановлення правового режиму надзвичайної ситуації передбачає лише переведення системи цивільного захисту в посилений режим, який жодним чином не зачіпає функціонування суспільства, підприємств, установ та організацій, які  не входять до системи цивільного захисту. Також законодавством не передбачена можливість обмеження прав та свобод людини та громадянина.

Щодо вимоги зупинення (повного та часткового) роботи бізнесу, слід вказати, що відповідно до ч.2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Також відповідно до ч.ч.1,4 ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”,  карантин (адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб) встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні можуть встановлюватись тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Отже, під час карантину рішенням Кабінету Міністрів України допускаються обмеження (зміни режиму роботу або зміна умов роботи підприємств, установ, організацій), але НЕ зупинення роботи підприємств, що в свою чергу допускається лише на підставі рішення суду.

Тепер поговоримо про особливості надзвичайного стану

Відповідно до положень Закону “Про правовий режим надзвичайного стану” введення саме цього режиму вже допускає тимчасове обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. 

Однією з підстав введення надзвичайного стану є:  виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;

Поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підпадає під визначення першого пункту, а саме епідемія – масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу.

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України (частина 1 статті 5 Закону).

Пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України. В разі необхідності введення надзвичайного стану з підстав епідемій, пропозиції щодо його введення подає Кабінет Міністрів України (частина 4 статті 5 Закону).

Відповідно до статті 16 Закону, Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватись такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків;

6) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб і т.д.

При цьому слід вказати що деякі заходи запровадженні Кабміном як заходи надзвичайної ситуації повністю дублюють заходи, які можуть запроваджуватись лише під час надзвичайного стану . Наприклад, Уряд постановив належним чином облаштувати КПП в зонах надзвичайної ситуації з обов’язковим санітарним оглядом громадян та пропуском лише після медичного огляду осіб та дезінфекції транспортних засобів.

Дане положення порушує встановлене Конституцією право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з статтею 12 профільного Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, свободу пересування відповідно до закону може бути обмежено: у прикордонній смузі; на територіях військових об’єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності. Цією статтею визначено вичерпний перелік підстав, при цьому допускається обмеження свободи пересування лише на окремих територіях, і лише відповідно до Законів України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та “Про захист населення від інфекційних хвороб”.


Таким чином, Кабмін трішки (та ні, таки не трішки) заплутався в поняттях, хто там що кому обмежує, хто що запроваджує та взагалі забив болт на Конституцію. І якщо для Кабміну це норм, то для нас як правозахисників – ні. Карантин карантином, а права громадян захищати треба за будь-яких умов.

Заборгованість за кредитом і COVID-19

Незважаючи на карантин, продовжуємо працювати, адже карантин – не відпустка;)


Дуже багато питань отримуємо щодо прострочень і штрафів за кредитами на період дії карантину.
Так ось, Законом “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)” внесені зміни в Закон “Про споживче кредитування”.


Зокрема, додали п.6 Перехідних положень, де вказано, що в разі прострочення платежів по кредиту в період з 01.03.2020 по 30.04.2020 , позичальник звільняється від пені і штрафів.


Приємно дивує, що не забули і про кредити МФО. Хоч сам закон “Про споживче кредитування” на онлайн кредити не поширюється (поки що), але в тому ж пункті 6 прямо вказано, що заборона нарахування штрафів, пені і т.д. діє НА ВСІ боргові зобов’язання. (Ну, або майже на всі. А то мене тут колеги-юристи трошки юридично затролили :)). Хоч і написано це все, як завжди, складно …
Платити чи ні – вирішувати Вам і тільки Вам. Але пам’ятайте, карантин – це відстрочка, а не припинення договору. Карантин – це не відпустка.

Тиць на Закон “Про споживче кредитування” (див.п.6 Перехідних положень):
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n218

UPD: підготували шаблон/зразок заяви, яку можна надсилати кредитору. Завантажити можна за посиланням: https://docs.google.com/…/1qMObttNIPZFgPr-2tnL8e9rCec…/edit…