Чи варті наших очікувань: зміни до Правил адвокатської єтики України.

На останніх засіданнях Рад адвокатів України, зокрема в Раді адвокатів Харківської області, дуже емоційно обговорювалось питання внесення змін до Правил адвокатської етики України (ПАЕ), їх гармонізації із Правилами поведінки європейських адвокатів. Юристи  АдО “Донець і партнери” пропонують свій аналіз внесених змін та доповнень до ПАЕ, їх доцільності та вичерпності.

Розмірковуючи стосовно внесених змін до ПАЕ…

1. Аналізуючи внесені зміни можна констатувати певну тенденцію до гармонізації Правил адвокатської етики України (далі – ПАЕ) Правилам поведінки європейських адвокатів (прийнятий на на пленарній сесії Ради адвокатських асоціацій та правових товариств Європи з останніми змінами від 20 серпня 2007 року). Підтвердженням цього є те, що у розділі 2 “ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ” ПАЕ, за аналогією з  Правилами поведінки європейських адвокатів, фіксується один з фундаментальних для європейської правової традиції принцип — принцип порядності, який виступає основою для побудови довірчих відносин. Як зазначено, в пункті 2.2. Правил поведінки європейський адвокатів, який має назву “Довіра і особиста порядність”, довірчі відносини можуть виникнути лише в разі відсутності сумнівів щодо професійної честі, гідності та порядності адвоката. Для адвоката ці традиційні чесноти є професійними обов’язками.

Отже, європейські цінності адвокатури визначають чесноту порядності, не тільки як невід’ємну, а й як історично-детерміновану.  

2. Щодо деталізації цього принципу  ПАЕ, зокрема в статті 44, в якості вимоги до здійснення адвокатської діяльності в суді на засадах порядності, слід зазначити наступне.

Принцип порядності, як загальний принцип, має свій прояв не тільки як професійна чеснота, а й як вимога до діяльності, яка закріплена в преамбулі Правил поведінки європейських адвокатів. Як зазначено в пункті 1.1. Правил, Обов’язки адвоката не обмежуються сумлінним виконанням свого обов’язку в межах закону. Адвокат має діяти в інтересах права в цілому – точно так само, як і в інтересах тих, чиї права та свободи йому довірено захищати.

Але незважаючи на таку гармонізацію до європейських традицій, слід пам’ятати про українську реальність. Адже відповідно до ч.1 ст.33, ч.1, п.3 ч.2 ст.34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, підставою для дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, видом якого є порушення правил адвокатської етики.

Закріплення занадто загальних вимог та формулювань у вигляді “добропорядність”, “чесність та гідність” є неприпустимим з точки зору принципу верховенства права, а саме елементу юридичної визначеності та передбачуваності. Адже це може становити собою ризики для незалежності адвокатської діяльності, через потенційність дисциплінарної відповідальності за невизначене коло діянь, за відсутності  конкретного виду поведінки для адвоката з метою дотримання принципу добропорядності.

3. Наступною зміною є внесення змін до статті 65 ПАЕ, шляхом доповнення її новим абз. 4, наступного змісту: “У межах дотримання принципу чесності і добропорядної репутації адвокат має надавати достовірну інформацію до Єдиного реєстру адвокатів України, органам адвокатського самоврядування, членам органів адвокатського самоврядування під час здійснення ними повноважень. ”. Виходячи з доводів викладених у попередньому абзаці, є незрозумілим таке недолуге формулювання правила, за недотримання якого передбачена дисциплінарна відповідальність. Адже видається незрозумілим, що може мати наслідком дисциплінарну відповідальність — виявлення недостовірності даних наданих адвокатом, притягнення до відповідальності у порядку інших видів судочинства (кримінальне, справ про адміністративні правопорушення тощо) за створення підроблених документів тощо. Не є зрозумілими і те, як виявляється недостовірність, ким, коли, на якій підставі, в який спосіб (яке приймається рішення). Тому слід було сформулювати дану норму наступним чином: “У межах дотримання принципу чесності і добропорядної репутації адвокат відповідає за достовірність інформації, що надається ним до Єдиного реєстру адвокатів України, органам адвокатського самоврядування, членам органів адвокатського самоврядування під час здійснення ними повноважень. Виявлення, у порядку передбаченому чинним законодавством, подання адвокатом завідомо недостовірної інформації до Єдиного реєстру адвокатів України, органам адвокатського самоврядування, членам органів адвокатського самоврядування під час здійснення ними повноважень, має наслідком дисциплінарну відповідальність”. Формулювання підстави відповідальності за цією статтею саме через “завідомість” дій є правильним та  підтверджується самим формулюванням принципу доброчесності в статті 12-1 ПАЕ, а саме абзацом 2, відповідно до якого “Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення …”.

Тому в завершення слід зазначити, що незважаючи на загальну прогресивність змін, що були внесені до ПАЕ, їх практична реалізація залишається під загрозою через вищеописані недоліки, які потребують негайного опрацювання та відповідного реагування з боку З’їзду адвокатів України, шляхом доопрацювання формулювань в Правилах адвокатської етики.