Пеня за прострочення сплати аліментів: актуальні положення та судова практика

Аліменти – це не просто фінансове зобов’язання, а один із ключових механізмів забезпечення добробуту дитини. В Україні існують чітко визначені строки та порядок їх сплати, порушення яких тягне за собою відповідальність для боржника. Одним із способів впливу на несумлінних платників є нарахування пені за прострочення платежів.

Проте не всі отримувачі аліментів знають про своє право на стягнення неустойки, а боржники – про можливість зменшення її розміру за певних обставин. У цій статті ми детально розглянемо, коли можна вимагати пеню, як її розрахувати, чи враховується вина боржника та як відбувається судовий процес щодо її стягнення.

Чи можна стягнути пеню за несвоєчасну сплату аліментів?

Суди дотримуються позиції, що неустойка (пеня) – це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання – сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Так, одержувач аліментів має право вимагати неустойку (пеню) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Це передбачено частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України. Максимальний розмір пені не може перевищувати 100% суми заборгованості.

Згідно з постановою Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №359/240/21, суд задовольнив позов про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені, визначивши її розмір у понад 200 тис. грн. Це підтверджує реальну можливість одержувача аліментів стягнути значну суму пені через суд.

Ще один успішний приклад стягнення пені – рішення у справі №624/1001/23, яке було виграно командою АдО “Донець і Партнери”, у якій суд зобов’язав боржника сплатити неустойку в розмірі 227 872 грн 85 коп. Це рішення демонструє, що суди підтримують стягнення значних сум пені, якщо є підстави для цього.

Чи впливає воєнний стан на нарахування пені?

Ні, запровадження воєнного стану не скасовує обов’язку сплачувати аліменти вчасно. Відповідно, пеня за прострочення сплати аліментів нараховується незалежно від воєнного стану.

Чи має значення працевлаштування боржника?

Ні, факт працевлаштування боржника не впливає на нарахування пені. Заборгованість та пеня можуть виникати як у працевлаштованих платників, так і у безробітних. У разі відсутності офіційної роботи, заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для відповідної місцевості.

Чи враховується вина боржника при нарахуванні пені?

Так, нарахування пені можливе лише за наявності вини боржника. Якщо заборгованість виникла через обставини, незалежні від платника (наприклад, хвороба, помилка бухгалтера або інші поважні причини), пеня не нараховується. У випадку спору, саме боржник повинен довести відсутність своєї вини в суді. Прикладом може бути рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 грудня 2023 року у справі №115670159, де суд відмовив у задоволенні позову про стягнення пені через відсутність вини платника.

Як розрахувати розмір пені?

Розмір пені становить 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розрахунок проводиться окремо за кожен місяць прострочення.

Формула розрахунку: сума заборгованості за місяць × кількість днів прострочення × 1%.

Важливо пам’ятати, що максимальний розмір пені не може перевищувати 100% суми заборгованості за кожен місяць.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2020 року у справі №728/2023/19 роз’яснює, що пеня нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення, а її розрахунок не обмежується лише місяцем, у якому виникла заборгованість.

Чи потрібно звертатися до суду для стягнення пені?

Так, для стягнення пені необхідно подати окремий позов до суду. Пеня не нараховується автоматично державною виконавчою службою. Позов може бути поданий за місцем проживання або перебування боржника, або за місцем проживання чи перебування позивача.

Чи сплачується судовий збір при поданні позову про стягнення пені?

Ні, позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Які документи необхідно додати до позовної заяви?

До позовної заяви слід додати:

  • Копію позовної заяви та копії всіх доданих документів відповідно до кількості учасників процесу.
  • Копії паспорта та РНОКПП позивача.
  • Копії свідоцтв про народження дітей.
  • Копію рішення суду про стягнення аліментів.
  • Копію постанови про відкриття виконавчого провадження.
  • Копію розрахунку заборгованості по аліментах.

Чи може суд зменшити розмір пені?

Так, суд має право зменшити розмір неустойки (пені), враховуючи матеріальний та сімейний стан платника аліментів.

Висновок

Пеня за прострочення сплати аліментів є важливим механізмом захисту прав дитини та відповідальності боржника. Законодавство та судова практика чітко визначають правила її стягнення. Судова практика показує, що стягнення пені є реальним, однак необхідно довести вину боржника. Якщо ви є отримувачем аліментів та маєте заборгованість перед собою, звернення до суду може стати ефективним способом відновлення ваших прав.

Автор: Андрій Мойсюк, адвокат, керівник практики цивільного права, сімейних і спадкових спорів АдО “Донець і Партнери”.

Податкові виклики для ФОПів: як захистити свої права

У 2023 році українські підприємці отримали можливість працювати на особливому режимі оподаткування зі ставкою 2%. Це було тимчасове рішення для підтримки бізнесу під час воєнного стану. Проте вже з 1 серпня 2023 року цей режим скасували, і більшість ФОПів повернулися на загальну систему або спрощену систему оподаткування. Разом із цим поверненням з’явилися і нові виклики, особливо щодо правильного розрахунку граничного доходу.

Варто зазначити, що держава, впроваджуючи спрощену систему оподаткування, спершу йде на поступки підприємцям, а потім, скасовуючи пільги, фактично створює нові перешкоди для ведення бізнесу. Це демонструє нестабільність правил гри, що негативно впливає на підприємницьку діяльність.

Проблема розрахунку граничного доходу

Однією з головних проблем стало визначення граничного доходу для ФОПів, які працювали на різних режимах оподаткування. Для третьої групи єдиного податку у 2023 році встановлений ліміт становив 7 818 900 грн. Проте для тих, хто хто здійснив перехід на систему оподаткування з особливостями зі ставкою 2%, граничний дохід потрібно було визначати пропорційно до часу використання ставки 5%.

На жаль, податкові органи нерідко некоректно розраховували цей показник. Як наслідок, підприємцям нараховували штрафи та навіть виключали їх із реєстру платників єдиного податку. З таким запитом до нас і звернувся клієнт, справа якого була розглянута Львівським окружним адміністративним судом (справа №380/18690/24).

Податкові органи: проблеми з перевірками

Однією з ключових проблем стало те, що податкова приймала на рішення на основі камеральної перевірки. Відповідно до Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться виключно на основі поданих декларацій і дозволяє виявити арифметичні помилки або несвоєчасне подання звітності, що відповідно унеможливлює визначення порушення граничного доходу під час проведення такої перевірки. Для правильного визначення перевищення граничного доходу мала б проводитися документальна перевірка, яка включає аналіз первинних бухгалтерських документів.

При цьому ще однією серйозною проблемою стало те, що Державна податкова служба в індивідуальній податковій консультації надала один висновок щодо застосування норм законодавства, у тому числі щодо визначення граничного обсягу доходу, а Головне управління ДПС у Львівській області трактувало ці норми зовсім інакше. Це свідчить про те, що всередині одного податкового органу немає єдиної позиції, що створює значну правову невизначеність і ускладнює підприємцям ведення діяльності.

Виключення з реєстру платників єдиного податку: неправомірні дії податкової

Податковий кодекс передбачає, що якщо підприємець перевищує встановлений ліміт доходу, його виключають із реєстру платників єдиного податку. Однак це рішення має базуватися на підтверджених даних. У розглянутій справі податкова служба не врахувала, що граничний дохід у 2023 році становив 6 515 750 грн (з урахуванням пропорційного перерахунку після повернення на ставку 5%). Фактичний дохід підприємця склав 6 234 051 грн, тобто не перевищував встановленого ліміту.

Суд підтвердив, що податковий орган неправомірно розрахував дохід і прийняв рішення про виключення підприємця з реєстру платників єдиного податку без належного обґрунтування. Відповідно, рішення податкової було скасовано.

Що робити ФОПам у подібних ситуаціях?

Якщо ви отримали повідомлення від податкових органів про перевищення ліміту доходу або виключення з реєстру платників єдиного податку, варто:

  • Перевірити правильність розрахунку граничного доходу – враховувати всі періоди перебування на різних режимах оподаткування.
  • Вимагати проведення перевірки в межах її предмету, а також процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку – камеральна перевірка не може бути підставою для виключення ФОПів із реєстру.
  • Оскаржувати неправомірні рішення – як показує судова практика, такі рішення можна успішно скасувати в судовому порядку.
  • Звернутися до юристів – професійна юридична підтримка допоможе правильно скласти позов та відстояти ваші права.

Висновок

Перехід із особливого режиму оподаткування став випробуванням для багатьох підприємців. Однак рішення Львівського окружного адміністративного суду демонструє, що захистити свої права реально. Якщо ви зіткнулися з аналогічними проблемами, звертайтеся за професійною правничою допомогою – це допоможе уникнути необґрунтованих штрафів та зберегти бізнес.

Команда АдО “Донець і партнери” здійснює юридичний супровід по всій Україні.

Авторка: Наталія Никончук, керівниця практики захисту бізнесу АдО “Донець і Партнери”.