ДІЯ.СІТІ. Рай для айтішників чи спроба держави приборкати гіг-економіку?

Мінцифри досить давно анонсувала дуже амбітний проектДІЯ СІТІ

Суть  полягає в тому, що для стимулювання розвитку цифрової економіки для айтішників буде створено спеціальний правовий режим зі своїм оподаткування і зі своїми особливостями організації праці між робітником та роботодавцем. Тож давайте спробуємо розібратись чи чекає на нас Кремнієва долина на мінімалках чи ні.

Вимоги до потенційних резидентів ДІЯ СІТІ

Тут насправді є певна градація: свої умови для потенційних резидентів та особливі умови для стартапів.

Для повноцінних резидентів:

  • реєстрація юр. особи в Україні
  • середня зп працівників – еквівалент 1400 доларів США;
  • здійснюється підприємницька діяльність лише за КВЕДами визначеними в законопроекті, а саме
  1. розробка і тестування програмного забезпечення, в тому числі GameDev;
  2. видання і розповсюдження програмного забезпечення, зокрема SaaS;
  3. послуги з навчання комп’ютерній грамотності, навчання розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення;
  4. digital marketing та ads з використанням програмного забезпечення;
  5. дослідження та експериментальні розробки у сфері інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій;
  6. послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів;
  7.  інші види діяльності, визначені КМУ
  • не менше 9-ти залучених працівників, гіг-працівників (далі пояснемо що це таке);
  • чистий дохід від визначених законом КВЕДів – 90 %.

Умови для стартапів:

  • реєстрація юр. особи в Україні + з моменту реєстрації і до подання заявки в Дія.Сіті пройшло не менше 24 місяців;
  • наявний план реалізації стартап-проекту.

Стартапам дається три роки, щоб реалізувати проект і досягти умов, необхідних для резидентства. 

Основні плюшки для ІТ-бізнесу

  • головна особливість режиму – податкові пільги. Варто зауважити, що “податкова частина” в законопроекті не представлена. Інформація відома з анонсу проекту на офіційному веб-сайті: https://city.diia.gov.ua/ 

Тож податки на працю:

 ПДФО будет становити 5 % (зараз 18%)

ЄСВ – 22% (тут без змін)

військовий збір – 1,5 %

Податки на компанію і виведений капітал – 9%, 0 % на дохід фізичної особи, отриманого як дивіденти, якщо вони не розподілялись 2 і більше років.

Знову ж таки наголошуємо, що механізм реалізації спеціального порядку оподаткування поки що не прописаний.

  • з’являється нова незрозуміла модель гіг-працівника, що поєднує в собі по суті ФОПа, але з соціальними гарантіями.
  • Мінцифри гарантує на офіційному сайті резидентами особливі гарантії захисту в кримінальному провадженні, шляхом надання їм спеціального статусу. Тут насправді незрозуміло, що це і як воно буде реалізуватись, адже в законопроекті щодо цього жодних пояснень;
  • з’являється регулювання таких договорів як NDA (про нерозголошення), NCA (про утримання від конкурентних дій), NSA (про непереманювання), в законопроекті зазначається, що до відносин за цими договорами застосовуються положення цивільного права. Хоча знову ж таки є питання щодо реалізації, наприклад, договору NCA при наявності прямих норм Конституції про свободу підприємницької діяльності та право вільного вибору праці;
  • майнові права на об’єкти інтелектуальної діяльності – роботодавцю, немайнові – автору.

Що не так?

По-перше, замість зручної для айтішників контрактної форми роботи з’являється нове поняття “гіг-контракт” та “гіг-працівник”.

Від ФОП-моделі тут – можливість встановлювати працівнику свій графік самостійно, тобто гнучкість робочого графіку, а від моделі трудового договору – соціальні гарантії та можливість встановлювати в гіг-контракті час роботи, час відпочинку та організацію праці робітника. Тобто тут є підвищений ризик перекваліфікації таких відносин в трудові в разі виникнення спорів. Це також і підтверджується досить цікавою нормою законопроекту: “Якщо протягом 30 днів після припинення гіг-контракту у зв’язку з втратою статусу резидента Дія Сіті його сторони продовжують виконувати свої права та обов’язки за гіг-контрактом, проте сторони не оформили свої відносини та гіг-працівник має право звернутись до суду з позовом про визнання трудових відносин або про визнання цивільно-правового (господарського) договору укладеним – залежно від характеру відносин, які склались між сторонами після припинення гіг-контракту (ч. 7 ст. 29).

Хоча Законопроект №4303 і пропонує внесення змін в Кодекс законів про працю (КЗпП), шляхом виведення гіг-працівників з-під регулювання трудового законодавства, та залишається незрозумілим чи будуть судді масово перекваліфіковувати такі відносини в трудові чи дійсно такий спеціальний режим буде працювати як очікується.

По-друге, в рамках Дія.Сіті передбачається створення внутрішнього об’єднання – Організації резидентів. Що найбільше непокоїть представників ІТ-індустрії, що членство в таких внутрішніх організаціях є обов’язковим та вимагає сплати внесків, розмір та порядок сплати яких буде визначатись зборами такої Організації. Більше того, для цілей обміну досвідом, та сприянню розвитку цифрової економіки вже створені численні ІТ-ком’юніті, тому доцільність примусового вступу до цієї Організації наразі оцінюється скептично.

По-третє, наразі процедура вступу та втрати статуса резидента Дія.Сіті не виглядає прозоро. Як мінімум, немає механізму оскарження рішення про відмову у наданні статусу резидента, а така підстава втрати такого статусу, як “недотримання резидентом Дія Сіті обов’язків, встановлених цим Законом” є досить широкою та буде давати простір для неправомірного тиску на резидента. 

По-четверте, над цією масштабною та прогресивною спорудою Дія.Сіті є державна надбудова – Мінцифри, яка одноосібно все контролить та вирішує кому бути резидентом, кому – ні без будь-яких погоджень чи висновків інших органів. 

І, мабуть, найочікуваніше питання: чи буде вступ в Дія.Сіті обов’язковим для представників ІТ-індустрії? Поки що з огляду на текст законопроекту все начебто “добровільно та по любові”, тобто якщо хочеш бути резидентом – подавай заявку та чекай на позитивне рішення, якщо ні – ніхто не примушуватиме. 

Незважаючи на те, що запуск проекту анонсовано вже на ІІ квартал 2021 року, очевидно, що законопроект потребує значних доопрацювань і бажано його доопрацьовувати все таки в тісній співпраці з представниками ІТ-спільноти. А ми продовжуємо тримати руку на пульсі та слідкувати за рухом законопроекту

Підводні камені при розблокуванні податкових накладних

Одним з успішних прикладів роботи нашої практики захисту бізнесу в 2017р. була допомога в реєстрації податкових накладних одному з основних постачальників деталей і обладнання для оборонних потреб і військової продукції Харківського бронетанкового заводу, в реєстрації яких йому не лише відмовляла, а й активно протидіяло обласне управління ДФС Харківської області.
Але спочатку необхідно прояснити ще одне питання: для чого взагалі необхідна реєстрація податкових накладних, і чому контрагенти в договорах з деякого часу почали ретельно зазначати відповідальність продавців за нереєстрацію податкових накладних?

Відповідь дуже прозаїчна: користування податковим кредитом на суму незареєстрованих податкових накладних неможливе для покупця товарів за договором (отримувача послуг або робіт). При цьому, реєстрація податкових накладних повинна відбуватися за першою подією, а у певних випадках такою може стати і відгрузка товару, або початок надання комплексної послуги.

Найчастіше ж, покупець, навіть отримавши товар, відмовляється платити продавцю грошові кошти (або їх частину), коли в нього нема впевненості щодо права користування податковим кредитом за придбаний товар. Отже, постає правова колізія: відмова в реєстрації податкових накладних є невигідною як для покупців так і для продавців, але жодний із них не зацікавлений поступитися своєю позицією, адже вони стануть суб’єктом переслідування з боку органів ДФС.

Є дуже влучний жарт з цього приводу: оскільки закони логіки і принципи здорового глузду не входять до нормативно-правового інструментарію ДФС, то вона ними може не послуговуватися.

Але і на цьому негаразди українського бізнесу не закінчуються, адже ДФС проявляє неабияку кмітливість і вигадливість по вчиненню тиску на бізнес навіть після скасування системи автоматичного блокування накладних.

Будь-якому господарюючому суб’єкту, який більш-менш впевнено тримається на плаву бурхливого моря бізнесу, хоча б раз доводилося стикатися з податковими перевірками та їх наслідками (а по факту і не раз). І звичайно ж податкове повідомлення-рішення (укр. скор. ППР) псувало кров такого господарюючого суб’єкта та змушувало йти до суду за захистом.

Маючи змогу проаналізувати не один десяток актів перевірки ДФС і виставлених на їх підставі ППРи, які були успішно оскаржені нами в суді, складається враження, що органи ДФС і її підрозділи працюють не в рамках закону і здорового глузду, а строго отримавши мету знайти, а іноді навіть вигадати, якомога більше «порушень» в діяльності господарюючого суб’єкта для подальшого відкриття кримінального провадження стосовно посадових осіб суб’єкта і вчинення тиску на власників бізнесу.

Під час такої перевірки представники фіскального органу частіше за все керуються ст. 83 Податкового Кодексу України, згідно якої підставою для висновків під час перевірок служать:

– документи, зазначені Податковим кодексом;
– податкова інформація;
– експертні висновки;
– судові рішення;
– податкові консультації та інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені Податковим кодексом.

Найбільш часто використовувана підстава – це податкова інформація, якою прикривають свої бажання працівники податкової. Саме вона формально використовується як одна з найбільш поширених підстав для визнання угод фіктивними. При цьому податківці беруть до уваги і уміло використовують усілякі «негаразди» у контрагентів суб’єктів перевірки – не знаходження на місці, відсутність складських приміщень і потрібного персоналу, іноді і подальшу ліквідацію юрособи. Аналіз же такої податкової інформації часто проводиться в актах перевірки виключно на користь точки зору перевіряючого щодо необхідності визнання угод недійсними.

При цьому, працівники податкової служби забувають або навіть просто ігнорують, що ст 4 (4.1.4.) Податкового Кодексу України закріплена презумпція правомірності рішення платника податків, яка в даному випадку говорить про те, що виконавши всі дії по перевірці контрагента до здійснення господарської операції, платник податку не може відповідати за дії / бездіяльність свого контрагента в цілому.

Одним із багатьох у цьому році успішних прикладів юридичного захист бізнесу адвокатами АдО “донець і партнери” була допомога одному з наших клієнтів, який із нашою допомогою вже двічі за рік довів в суді правомірність своїх комерційних операції. Нам вдалося відстояти право клієнта на закріплену у Податковому кодексі норму про те, що добросовісний платник податків не зобов’язаний відповідати за своїх контрагентів.

Так, нами в окружному адміністративному суді м.Харкова було отримано два рішення щодо скасування ППРів, безпідставно винесених інспекторами обласної податкової служби Харківської області щодо визнання угод нашого клієнта недійсними і неправомірного нарахування податкових зобов’язань. З одним із рішень можна ознайомитися за посиланнями: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69495133

В процесі судового розгляду підготовленого нами позову, вдалося встановити ще один важливий момент, який хвилює, принаймні, представників Харківської податкової: це сертифікати походження/виробництва товарів, придбаних платником-оскаржувачем ППР. При цьому, не має значення, що Конституція, Податковий кодекс, Цивільний та Господарський кодекс, усталені традиції і взагалі здоровий глузд не передбачають наявність таких документів обов’язковою умовою дійсності господарської операції в Україні. Слід зауважити, що обґрунтованість такої вимоги податківців щодо господарських операцій знаходиться на рівні -”Так треба, бо я так хочу”. Отже, якщо є можливість отримати вказані документи – позбавляйте перевіряючих навіть найменшого шансу поставити під сумнів реальність здійснених господарських операцій, грайте на випередження!

І наостанок, безкоштовна порада від адвоката: однією з головних цілей перемоги в суперечці з податковою є неприпустимість подальшого використання результатів перевірки в кримінальному переслідуванні, а спокійний сон керівництва і власників бізнесу варті великих зусиль у судовому двобої із податковою!

У разі виникнення проблем – не займайтеся “самолікуванням”, звертайтесь до професіоналів!

Із текстом статті також можна ознайомитись на сайті “Юридичної газети”: http://yur-gazeta.com/publications/practice/podatkova-praktika/hotili-yak-krashche-a-viyshlo-yak-zavzhdi.html

Розблокування податкових накладних

Міністерство фінансів України своїм наказом № 567 від 13.06.2017 р. затвердило Критерії оцінки ступеню ризиків, достатніх для зупинки реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. (Більше по темі на сайті ДФС: http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/page1)
Ці заходи було вжито для автоматизації боротьби з фірмами, що займаються «обналом» (отриманням незаконного податкового кредиту). Методом впливу є призупинення реєстрації органами ДФС податкових накладних юридичної особи, операції якого були визначені автоматизованою системою перевірки ДФС як підозрілі.
Податкові за допомогою цієї системи намагаються виявляти порушення ще на етапі виписки податкової накладної, але автоматизована система не є системою вибіркової дії і може, в силу організаційно-технічних недоліків, створювати незручності також і сумлінним та законослухняним платникам податків.
За результатами такої перевірки компанію повідомляють про призупинення реєстрації ПН, чим, фактично, повністю паралізують її роботу.

Що найбільш прикро, першими жертвами такої автоматизованої каральної системи ДФС вже стали представники високорентабельного бізнесу, у яких націнка становить понад 50%. Навіть якщо цей бізнес повністю легальний і його власники вивели його на таку високу рентабельність завдяки своїм ноу-хау, технологічності продукції або високій затребуваності продаваних послуг. Виходить, що «хотіли як краще, а вийшло як завжди».

На даний момент автоматичне блокування накладних припинено, але не пізніше 1 березня 2018 р. вона знову запрацює, як частина автоматизованої системи відшкодування ПДВ. Бізнесу дали час підготуватися і виправитися.

Наші адвокати практики захисту бізнесу з моменту появи таких сумних нововведень вже розробили і активно надають комплексну підтримку бізнесу з розблокування реєстрації податкових накладних та вже досягли значних успіхів у цьому напрямку: наші клієнти вже отримують на регулярній основі консультації та правовий супровід при перевірках ДФС і інших контролюючих і фіскальних органів, а в разі неуважності ДФС і прийнятті ними актів реагування щодо компанії, ми забезпечуємо оскарження припинення реєстрації податкових накладних, як позасудове так і судове.
У разі виникнення проблем – не займайтеся самолікуванням, звертайтесь до фахівців!

We LAW your business!