Призов 2020: все, що вам необхідно знати

Президент Володимир Зеленський 16 грудня підписав указ про звільнення в запас та призов на строкову військову службу у 2020 році. Якщо ви вже чули плітки про призов з 18 років та повістки, які будуть приходити на телефон і хочете впевнитись в їх достовірності чи навпаки, то ця стаття точно для вас. Сьогодні ми розповімо ключові моменти, які повинен знати кожен військовозобов’язаний.

Термін проведення призову в 2020 році

Призов, як і раніше буде проводитись в дві хвилі.

На 2020 рік встановлено такі дати призову на строкову службу в армію:

• з 1 квітня по 30 червня — весняний призов 2020 року
• з 1 жовтня по 31 грудня — осінній призов 2020 року

Хто підлягає призову

Відповідно до указу Президента призову підлягають юнаки від 18 до 27 років, які не мають підстав для відстрочки або звільнення від армії. Дійсно, призовний вік зменшили, але тут є маленький нюанс. Відповідно до роз’яснювального листа Міноборони від 01.02.2020 року, призовники цієї вікової категорії, 18-19 років, будуть прийняті до лав ЗСУ та інших військових формувань лише за їх письмовою згодою. Тобто юнаки 18-19 років не будуть позбавлені можливості закінчити школу та матимуть змогу далі вступити до навчального закладу.

Також хочемо наголосити на тому, що відповідно до рішення РНБОУ  військовослужбовців строкової служби залучати до виконання бойових завдань у районі проведення ООС заборонено.

Термін служби строковиків

• для юнаків, що отримали освітній рівень магістра – 12 місяців
• для призовників, що не мають вищої освіти – 18 місяців.

Як повинен діяти призовник під час призову?

Серед молоді існує такий міф: щоб не забрали в армію – головне не отримувати “на руки” повістку.

Насправді ж, факт неотримання повістки не звільняє вас від обов’язку проходження строкової служби з огляду на наступне. 

Відповідно до п. 8 ст. 15 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України.

Щодо отримання повісток на телефон через мобільний додаток “Дія”, то це так і залишається на рівні пліток, оскільки така можливість вимагає відповідної регламентації в законодавстві, яка на сьогодні відсутня.

Право на відстрочку від призову

Дане питання врегульовано в ст. 17 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”. Таким чином, право на відстрочку надається призовникам, які мають:

•  непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька, або  одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування.
• неповнолітніх рідних братів і сестер або непрацездатних рідних братів і сестер;
• дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері; двох і більше дітей; дитину з інвалідністю; дружину з інвалідністю; вагітну дружину.

Також відстрочка надається призовникам:

• які визнані за результатами медичної комісії тимчасово непридатними до військової служби;
• навчаються на денних відділень українських ВНЗ (бюджет і контракті), а також при вступі і навчанні в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі;
• навчаються на військовій кафедрі;
• педагогічним працівникам, медичним працівникам, священнослужителям, сільським, селищним, міським головам, особам, які мають ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора мистецтв або доктора наук, резервістам, поліцейським.
•  яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом.

Підстави звільнення від призову

Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:

• які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби в мирний час;
• які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;
• які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
• батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних. 
• які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
• які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
• яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Щодо цікавих історій з практики

Нещодавно до нас звернувся клієнт з наступною проблемою. Останній був виключений з військового обліку за досягненням граничного віку (на той час – 45 років). Згодом в 2014 році були внесені зміни, відповідно до яких граничний вік перебування на військовому обліку збільшено до 60 років. На цій підставі до клієнта неодноразово звертались представники військового комісаріату з вимогою приписатись до призовної дільниці з метою поновлення його на військовому обліку та, більш того, погрожували притягненням до відповідальності. 

Аналізуючи дану ситуацію треба відзначити, що:

1. Конституцією України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
2. Внесені зміни не встановлюють обов’язку для вже виключених з військового обліку громадян за досягненням 45 років поновитись на військовому обліку.

Таким чином, можна зробити висновок, що такі дії представників військового комісаріату є абсолютно незаконними. 

Чи переросте дана ситуація в реальний кейс? Можливо. В будь-якому разі триматимемо вас вкурсі.

Якщо в Вас ще залишилися питання стосовно проходження військової служби, ми з задоволенням дамо на них відповідь в нашому затишному офісі за чашкою запашної кави. Stay turned ; )