Безготівкові перекази коштів або “моніторь мене повністю”

З 28 квітня дещо змінились заходи фінансового моніторингу, що пояснюється нібито посиленням боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Оскільки інфопростір зараз надзвичайно небезпечний, бо навіть правові телеграм-канали поширюють неперевірену та фейкову інформацію, ми вирішили розповісти як воно діє насправді та чи суттєво зміниться у зв’язку з нововведеннями життя пересічних громадян.

Ідентифікація особи

Багато з вас чули про те, що без ідентифікації (підтвердження особи) взагалі не можна буде здійснити будь-який безготівковий платіж.

Доля правди тут є, але з деякими поясненнями. Нижче наведені випадки, коли ідентифікація не потрібна.

• безготівкові перекази до 5 тисяч гривень (так звана порогова сума, раніше вона становила 15 тисяч гривень) не передбачають обов’язкової ідентифікації особи. Але якщо буде підозра у дробленні платежу, тобто в тому, що ви навмисно переказуєте кошти “допороговими” частинами, тоді це правило не спрацює.
• є перелік операцій, за якими при використанні терміналів самообслуговування не обов’язково ідентифікувати особу: сплата податків, зборів, штрафів та пені до державного і місцевих бюджетів, ПФУ; оплата адмінпослуг на рахунки органів держвлади (як-то за видачу паспорту чи водійських прав), органів місцевого самоврядування; оплата за житлово-комунальні послуг, погашення заборгованості за кредитом до 30 тисяч гривень.
• оплата товарів карткою.
• зняття коштів з власного рахунку без будь-яких обмежень.
• якщо при переказі коштів платник використовує платіжну картку, тоді додатково його не ідентифікують та не верифікують, бо він і так вже є ідентифікованим клієнтом банку, адже фінансовим установам заборонено вступати в договірні відносини з анонімними особами.

Тому в більшості випадків ваше життя взагалі не зміниться. 

Ідентифікація потрібна у разі:

• безготівкового переказу від 5 тисяч гривень і вище.
• перерахування електронних грошей на банківський рахунок.
• проведення операції без відкриття рахунка на суму, що є більшою за 30 тис. грн (до 28.04.2020 р. ця сума складала 15 тис. грн).
• оплата товару на суму, що перевищує 30 тисяч гривень.
• поповнення картки на суму від 5 тисяч гривень.

Ідентифікація особи може здійснюватись: через платіжну картку, номер телефону, інтернет-банкінг, застосунки для смартфонів від банку, шляхом пред’явлення паспорту, тощо. Це вже питання пристосування банків до нових вимог закону.

Коли необхідно буде підтверджувати джерело походження коштів?

Належна перевірка банком клієнта передбачає, зокрема, й постійний моніторинг ділових відносин та фіноперацій клієнта, які той здійснює у процесі таких відносин, на відповідність таких фіноперацій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у т.ч., в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями) 

Її проводять у випадках:

– встановлення ділових відносин (приміром, відкриття рахунку в банку);

– наявності підозри;

– переказів (у т. ч. міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн, або суму, еквівалентну в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але не більше 400 тис. грн;

– фіноперації з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. грн;

– виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;

– разової фіноперації без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума такої операції дорівнює або перевищує 400 тис. грн (раніше 150 тис. гривень, тобто порогова сумма обов’язкового фінмоніторингу збільшена).

Разом з тим обсяг дій для реалізації такої перевірки встановлює банк на підставі ризикоорієнтовного підходу  роботи з клієнтом.

Звертаємо вашу увагу, що зменшено кількість критеріїв (було 17 стало 6), при наявності яких банкам та іншим фінансовим установам необхідно в обов’язковому порядку повідомляти Держфінмоніторингу. Серед таких ознак:

• клієнт, місце проживання (перебування, реєстрації) якого є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій щодо боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму.
• клієнти, які є представниками осіб, включених до переліку клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб;

• іноземні фінансові установи;

• іноземні публічні діячі, члени їх сімей та осіб, пов’язаних з такими політично значущими особами, а також клієнти, кінцевими бенефеціарними власниками яких є зазначені особи;

• клієнти, стосовно яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України “Про санкції”;

• клієнти, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.

Як бачите не такий страшний той фінмоніторинг для фізичних осіб, як його малюють. А що ж щодо адвокатів, адже вони є суб’єктами первинного фінансового моніторингу? Аналіз цього болючого для нас та наших колег питання незабаром з’явиться на наших сторінках в соціальних мережах. 

Stay turned ; )