16.07.2021

15.07.2021 року Верховна Рада прийняла закон про Дія.City. До чого готуватись ІТ-компаніям?

Вже вчора всі ІТ-комьюніті сколихнула новина про прийняття Верховною Радою Закону “Про Дію.Сіті” (насправді назва довша та складніша, але ми краще приділимо увагу всім тим сюрпризам, які чекатимуть айтішників).

Ми вже писали у своїй статті про “баги” цього, тоді ще, законопроекту. https://donets.partners/diia_city_heaven_or_hell/ 

По суті всі ті неточності та суперечності, що існували в перших редакціях, в фінальному тексті так і не виправили. 

Варто звернути увагу на той цікавий факт, що напередодні прийняття законопроекту, 12.07.2021 року Головне юридичне управління (ГЮУ) апарату Верховної Ради надає свої зауваження та вщент розносить цей законопроект за суперечність та невідповідність законодавству України і вимагає навіть не доопрацювати його, а відхилити повністю.

Основні тези:

  1. Запровадження NCA (угоди про неконкуренцію) порушує право на працю та право на свободу підприємницької діяльності.
  2. Порушується принцип рівності усіх суб’єктів права власності та господарювання перед законом, про що  свідчать і положення частин першої та третьої статті 5 законопроекту, які встановлюють одночасно і вимоги щодо відповідності для набуття юридичною особою статусу резидента Дія Сіті “всім вимогам”, і можливість стати резидентом юридичну особу, яка відповідає не всім вимогам.
  3. Створення моделі гіг-контракту – це, по суті, врегулювання трудових відносин цивільним законодавством. ГЮУ вже нарекла таку модель юридичним оксюмороном, з чим важко не погодитись.

Ви тільки уявіть, що буде відбуватись в судах при розгляді спорів з гіг-контрактами, якщо судді ще досі зі скрипом приймають електронні докази.

  1. Винагорода гіг-працівника може виражатись в іноземній валюті. Не в еквіваленті до гривні, а суто в іноземній валюті, при тому, що відповідно до законодавства всі розрахунки на території України здійснюються в гривні.
  2. Відповідно до змін, які вносить даний закон в КЗпП, в судах не розглядаються трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у випадках виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом. Тобто законотворці навіть Конституцію України, яка проголошує, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, відсунули на задній план.
  3. В Законопроекті використовується таке поняття як “фактична сума заробітної плати (доходу)”, тобто по суті це ще й легалайз зарплати в “конверті”.

Що це означає для ІТ спільноти? 

  • Вступ досі залишається добровільним, але це поки що, тому розслаблятись не варто.
  • Добровольцям треба відкласти чималі кошти на аудиторські звіти. Мінцифри навіть розрахували приблизну вартість аудиту. Для найменших компаній вартість становитиме 3 500 $, а для найбільших – 50 000 $, при чому такий звіт подається в перший рік – двічі, а потім один раз на рік.

Мабуть фахівці Мінцифри вирішили, що, очевидно, для розвитку ІТ сфери в України якраз не вистачає трішки аудиторських звітів.

  • Ну і, звісно, додасться юридичної роботи, бо тільки вже з гіг-контрактом ваші юристи зламають собі голову, оскільки це змішування галузей права (цивільного та трудового)  і взагалі якась гібридна незрозуміла штука.
  • ЗЕД для ФОПів-фрілансерів не закривається, але поки що, бо вмістити таке положення в редакцію законопроекту при його прийнятті було б пострілом собі в ногу.
  • Планується ведення реєстру резидентів з  інформацією про юридичних осіб, але оскільки одного разу Мінцифри навіть зберігало git-репозиторій у відкритому доступі, тому інформаційна безпека тут кульгає на дві ноги, тож будьте обережні.

Наразі представники ІТ-спільноти вже подали петицію, де вимагають ветувати законопроект №4303 та відправити у відставку Міністра Мінцифри та його заступника.

Петицію можна знайти за посиланням:  https://petition.president.gov.ua/petition/119860?fbclid=IwAR1053oz1L0lM1BBGglAl8khj7S_SCyMjUKFzxmIyxmCbuq7pOft69qEKIU 

А ми працюємо далі та продовжуємо шліфуємо юридичну безпеку наших ІТ-компаній. 

Читайте у нашому блозі

ТОП МІФІВ ІПОТЕЧНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ

Коли люди підписують договори кредиту іпотеки вони НЕ читають уважно умови. А починають вивчати їх тільки тоді, коли вже йде сильне прострочення боргу і тоді з цим потрібно щось робити та якось вирішувати ситуацію. І в даному випадку немає нічого гіршого, як міфи відносно іпотечних кредитів. Як правило, половину ЦИХ міфів і помилок поширюють самі позичальники на різних форумах.

Виконавчий напис нотаріуса: алгоритм дій позичальника

Виконавчий напис нотаріуса:  що це таке та алгоритм першочергових дій позичальника На сьогоднішній день ми отримуємо дуже велику кількість звернень громадян щодо блокування їх карткових рахунків, а також про стягнення частки з їх заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника. Як правило, вони дізнаються про це раптово та не знають що з цим робити....

Що робити, щоб сейлз не ходив «наліво»

Цей маленький гайд по інформаційній безпеці буде корисний, мабуть, кожній IT-компанії, оскільки ніхто зараз не може обійтися без сейлз-менеджера – людини, який буде приводити клієнтів. Але в той же час особливості роботи сейлза передбачають доступ до бази клієнтів, договорів, які потенційно можуть бути видалені, або завантажені для особистого користування, або передані конкурентам. Ця стаття навіяна...

15.07.2021 року Верховна Рада прийняла закон про Дія.City. До чого готуватись ІТ-компаніям?

Вже вчора всі ІТ-комьюніті сколихнула новина про прийняття Верховною Радою Закону “Про Дію.Сіті” (насправді назва довша та складніша, але ми краще приділимо увагу всім тим сюрпризам, які чекатимуть айтішників). Ми вже писали у своїй статті про “баги” цього, тоді ще, законопроекту. https://donets.partners/diia_city_heaven_or_hell/  По суті всі ті неточності та суперечності, що існували в перших редакціях, в...