дія сіті
02.03.2021

ДІЯ.СІТІ. Рай для айтішників чи спроба держави приборкати гіг-економіку?

Мінцифри досить давно анонсувала дуже амбітний проектДІЯ СІТІ

Суть  полягає в тому, що для стимулювання розвитку цифрової економіки для айтішників буде створено спеціальний правовий режим зі своїм оподаткування і зі своїми особливостями організації праці між робітником та роботодавцем. Тож давайте спробуємо розібратись чи чекає на нас Кремнієва долина на мінімалках чи ні.

Вимоги до потенційних резидентів ДІЯ СІТІ

Тут насправді є певна градація: свої умови для потенційних резидентів та особливі умови для стартапів.

Для повноцінних резидентів:

  • реєстрація юр. особи в Україні
  • середня зп працівників – еквівалент 1400 доларів США;
  • здійснюється підприємницька діяльність лише за КВЕДами визначеними в законопроекті, а саме
  1. розробка і тестування програмного забезпечення, в тому числі GameDev;
  2. видання і розповсюдження програмного забезпечення, зокрема SaaS;
  3. послуги з навчання комп’ютерній грамотності, навчання розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення;
  4. digital marketing та ads з використанням програмного забезпечення;
  5. дослідження та експериментальні розробки у сфері інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій;
  6. послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів;
  7.  інші види діяльності, визначені КМУ
  • не менше 9-ти залучених працівників, гіг-працівників (далі пояснемо що це таке);
  • чистий дохід від визначених законом КВЕДів – 90 %.

Умови для стартапів:

  • реєстрація юр. особи в Україні + з моменту реєстрації і до подання заявки в Дія.Сіті пройшло не менше 24 місяців;
  • наявний план реалізації стартап-проекту.

Стартапам дається три роки, щоб реалізувати проект і досягти умов, необхідних для резидентства. 

Основні плюшки для ІТ-бізнесу

  • головна особливість режиму – податкові пільги. Варто зауважити, що “податкова частина” в законопроекті не представлена. Інформація відома з анонсу проекту на офіційному веб-сайті: https://city.diia.gov.ua/ 

Тож податки на працю:

 ПДФО будет становити 5 % (зараз 18%)

ЄСВ – 22% (тут без змін)

військовий збір – 1,5 %

Податки на компанію і виведений капітал – 9%, 0 % на дохід фізичної особи, отриманого як дивіденти, якщо вони не розподілялись 2 і більше років.

Знову ж таки наголошуємо, що механізм реалізації спеціального порядку оподаткування поки що не прописаний.

  • з’являється нова незрозуміла модель гіг-працівника, що поєднує в собі по суті ФОПа, але з соціальними гарантіями.
  • Мінцифри гарантує на офіційному сайті резидентами особливі гарантії захисту в кримінальному провадженні, шляхом надання їм спеціального статусу. Тут насправді незрозуміло, що це і як воно буде реалізуватись, адже в законопроекті щодо цього жодних пояснень;
  • з’являється регулювання таких договорів як NDA (про нерозголошення), NCA (про утримання від конкурентних дій), NSA (про непереманювання), в законопроекті зазначається, що до відносин за цими договорами застосовуються положення цивільного права. Хоча знову ж таки є питання щодо реалізації, наприклад, договору NCA при наявності прямих норм Конституції про свободу підприємницької діяльності та право вільного вибору праці;
  • майнові права на об’єкти інтелектуальної діяльності – роботодавцю, немайнові – автору.

Що не так?

По-перше, замість зручної для айтішників контрактної форми роботи з’являється нове поняття “гіг-контракт” та “гіг-працівник”.

Від ФОП-моделі тут – можливість встановлювати працівнику свій графік самостійно, тобто гнучкість робочого графіку, а від моделі трудового договору – соціальні гарантії та можливість встановлювати в гіг-контракті час роботи, час відпочинку та організацію праці робітника. Тобто тут є підвищений ризик перекваліфікації таких відносин в трудові в разі виникнення спорів. Це також і підтверджується досить цікавою нормою законопроекту: “Якщо протягом 30 днів після припинення гіг-контракту у зв’язку з втратою статусу резидента Дія Сіті його сторони продовжують виконувати свої права та обов’язки за гіг-контрактом, проте сторони не оформили свої відносини та гіг-працівник має право звернутись до суду з позовом про визнання трудових відносин або про визнання цивільно-правового (господарського) договору укладеним – залежно від характеру відносин, які склались між сторонами після припинення гіг-контракту (ч. 7 ст. 29).

Хоча Законопроект №4303 і пропонує внесення змін в Кодекс законів про працю (КЗпП), шляхом виведення гіг-працівників з-під регулювання трудового законодавства, та залишається незрозумілим чи будуть судді масово перекваліфіковувати такі відносини в трудові чи дійсно такий спеціальний режим буде працювати як очікується.

По-друге, в рамках Дія.Сіті передбачається створення внутрішнього об’єднання – Організації резидентів. Що найбільше непокоїть представників ІТ-індустрії, що членство в таких внутрішніх організаціях є обов’язковим та вимагає сплати внесків, розмір та порядок сплати яких буде визначатись зборами такої Організації. Більше того, для цілей обміну досвідом, та сприянню розвитку цифрової економіки вже створені численні ІТ-ком’юніті, тому доцільність примусового вступу до цієї Організації наразі оцінюється скептично.

По-третє, наразі процедура вступу та втрати статуса резидента Дія.Сіті не виглядає прозоро. Як мінімум, немає механізму оскарження рішення про відмову у наданні статусу резидента, а така підстава втрати такого статусу, як “недотримання резидентом Дія Сіті обов’язків, встановлених цим Законом” є досить широкою та буде давати простір для неправомірного тиску на резидента. 

По-четверте, над цією масштабною та прогресивною спорудою Дія.Сіті є державна надбудова – Мінцифри, яка одноосібно все контролить та вирішує кому бути резидентом, кому – ні без будь-яких погоджень чи висновків інших органів. 

І, мабуть, найочікуваніше питання: чи буде вступ в Дія.Сіті обов’язковим для представників ІТ-індустрії? Поки що з огляду на текст законопроекту все начебто “добровільно та по любові”, тобто якщо хочеш бути резидентом – подавай заявку та чекай на позитивне рішення, якщо ні – ніхто не примушуватиме. 

Незважаючи на те, що запуск проекту анонсовано вже на ІІ квартал 2021 року, очевидно, що законопроект потребує значних доопрацювань і бажано його доопрацьовувати все таки в тісній співпраці з представниками ІТ-спільноти. А ми продовжуємо тримати руку на пульсі та слідкувати за рухом законопроекту

Читайте у нашому блозі

Фіналісти рейтингу “Відважні підприємці: Харків”

Наприкінці 2020 року ми вирішили взяти участь досить незвичному рейтину «Топ відважних підприємців: Харків» у мета якого – розповісти про найвідважніших місцевих підприємців, які не бояться труднощів та розвивають свою справу. Для нас це був досить цікавий досвід, адже участь в не юридичному рейтингу “Відважні підприємці: Харків” від Unit School of Business , MC.today ,...

Чиновник vs підрядник. Українські реалії співпраці з державою

Як ви думаєте, друзі, як часто вас обманюють державні чиновники? Ті, яких ви вибирали, від яких залежить зарплата багатьох людей, які навчають наших дітей, які лікують наших дітей, підмітають двори, які прибирають вулиці. Цікаво? Частіше, ніж ви думали. А я поясню. Уклали такі чиновники від імені місцевих органів влади (або дали команду підлеглим укласти) договори...

СТРАХИ І БОЛІ БІЗНЕСУ

Щоденне спілкування із представниками бізнесу в Харкові та в Україні дає розуміння двох найстрашніших жахів для них, і це відтворюється у кожному регіоні. Страх № 1         – упереджена перевірка ДП(Ф)С\Держпраці\Пожежників\і т.п., які прийдуть на підприємство, і у разі не отримання хабара на руку чи платежу у власний благодійний фонд, складуть “ліві документи” і ти...