ДІЯ.СІТІ. Рай для айтішників чи спроба держави приборкати гіг-економіку?

• 

Мінцифри досить давно анонсувала дуже амбітний проект – ДІЯ СІТІ

Суть  полягає в тому, що для стимулювання розвитку цифрової економіки для айтішників буде створено спеціальний правовий режим зі своїм оподаткування і зі своїми особливостями організації праці між робітником та роботодавцем. Тож давайте спробуємо розібратись чи чекає на нас Кремнієва долина на мінімалках чи ні.

Вимоги до потенційних резидентів ДІЯ СІТІ

Тут насправді є певна градація: свої умови для потенційних резидентів та особливі умови для стартапів.

Для повноцінних резидентів:

• реєстрація юр. особи в Україні
• середня зп працівників – еквівалент 1400 доларів США;
• здійснюється підприємницька діяльність лише за КВЕДами визначеними в законопроекті, а саме

1. розробка і тестування програмного забезпечення, в тому числі GameDev;
2. видання і розповсюдження програмного забезпечення, зокрема SaaS;
3. послуги з навчання комп’ютерній грамотності, навчання розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення;
4. digital marketing та ads з використанням програмного забезпечення;
5. дослідження та експериментальні розробки у сфері інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій;
6. послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів;
7.  інші види діяльності, визначені КМУ

• не менше 9-ти залучених працівників, гіг-працівників (далі пояснемо що це таке);
• чистий дохід від визначених законом КВЕДів – 90 %.

Умови для стартапів:

• реєстрація юр. особи в Україні + з моменту реєстрації і до подання заявки в Дія.Сіті пройшло не менше 24 місяців;
• наявний план реалізації стартап-проекту.

Стартапам дається три роки, щоб реалізувати проект і досягти умов, необхідних для резидентства. 

Основні плюшки для ІТ-бізнесу

• головна особливість режиму – податкові пільги. Варто зауважити, що “податкова частина” в законопроекті не представлена. Інформація відома з анонсу проекту на офіційному веб-сайті: https://city.diia.gov.ua/ 

Тож податки на працю:

 ПДФО будет становити 5 % (зараз 18%)

ЄСВ – 22% (тут без змін)

військовий збір – 1,5 %

Податки на компанію і виведений капітал – 9%, 0 % на дохід фізичної особи, отриманого як дивіденти, якщо вони не розподілялись 2 і більше років.

Знову ж таки наголошуємо, що механізм реалізації спеціального порядку оподаткування поки що не прописаний.

• з’являється нова незрозуміла модель гіг-працівника, що поєднує в собі по суті ФОПа, але з соціальними гарантіями.
• Мінцифри гарантує на офіційному сайті резидентами особливі гарантії захисту в кримінальному провадженні, шляхом надання їм спеціального статусу. Тут насправді незрозуміло, що це і як воно буде реалізуватись, адже в законопроекті щодо цього жодних пояснень;
• з’являється регулювання таких договорів як NDA (про нерозголошення), NCA (про утримання від конкурентних дій), NSA (про непереманювання), в законопроекті зазначається, що до відносин за цими договорами застосовуються положення цивільного права. Хоча знову ж таки є питання щодо реалізації, наприклад, договору NCA при наявності прямих норм Конституції про свободу підприємницької діяльності та право вільного вибору праці;
• майнові права на об’єкти інтелектуальної діяльності – роботодавцю, немайнові – автору.

Що не так?

По-перше, замість зручної для айтішників контрактної форми роботи з’являється нове поняття “гіг-контракт” та “гіг-працівник”.

Від ФОП-моделі тут – можливість встановлювати працівнику свій графік самостійно, тобто гнучкість робочого графіку, а від моделі трудового договору – соціальні гарантії та можливість встановлювати в гіг-контракті час роботи, час відпочинку та організацію праці робітника. Тобто тут є підвищений ризик перекваліфікації таких відносин в трудові в разі виникнення спорів. Це також і підтверджується досить цікавою нормою законопроекту: “Якщо протягом 30 днів після припинення гіг-контракту у зв’язку з втратою статусу резидента Дія Сіті його сторони продовжують виконувати свої права та обов’язки за гіг-контрактом, проте сторони не оформили свої відносини та гіг-працівник має право звернутись до суду з позовом про визнання трудових відносин або про визнання цивільно-правового (господарського) договору укладеним – залежно від характеру відносин, які склались між сторонами після припинення гіг-контракту (ч. 7 ст. 29).

Хоча Законопроект №4303 і пропонує внесення змін в Кодекс законів про працю (КЗпП), шляхом виведення гіг-працівників з-під регулювання трудового законодавства, та залишається незрозумілим чи будуть судді масово перекваліфіковувати такі відносини в трудові чи дійсно такий спеціальний режим буде працювати як очікується.

По-друге, в рамках Дія.Сіті передбачається створення внутрішнього об’єднання – Організації резидентів. Що найбільше непокоїть представників ІТ-індустрії, що членство в таких внутрішніх організаціях є обов’язковим та вимагає сплати внесків, розмір та порядок сплати яких буде визначатись зборами такої Організації. Більше того, для цілей обміну досвідом, та сприянню розвитку цифрової економіки вже створені численні ІТ-ком’юніті, тому доцільність примусового вступу до цієї Організації наразі оцінюється скептично.

По-третє, наразі процедура вступу та втрати статуса резидента Дія.Сіті не виглядає прозоро. Як мінімум, немає механізму оскарження рішення про відмову у наданні статусу резидента, а така підстава втрати такого статусу, як “недотримання резидентом Дія Сіті обов’язків, встановлених цим Законом” є досить широкою та буде давати простір для неправомірного тиску на резидента. 

По-четверте, над цією масштабною та прогресивною спорудою Дія.Сіті є державна надбудова – Мінцифри, яка одноосібно все контролить та вирішує кому бути резидентом, кому – ні без будь-яких погоджень чи висновків інших органів. 

І, мабуть, найочікуваніше питання: чи буде вступ в Дія.Сіті обов’язковим для представників ІТ-індустрії? Поки що з огляду на текст законопроекту все начебто “добровільно та по любові”, тобто якщо хочеш бути резидентом – подавай заявку та чекай на позитивне рішення, якщо ні – ніхто не примушуватиме. 

Незважаючи на те, що запуск проекту анонсовано вже на ІІ квартал 2021 року, очевидно, що законопроект потребує значних доопрацювань і бажано його доопрацьовувати все таки в тісній співпраці з представниками ІТ-спільноти. А ми продовжуємо тримати руку на пульсі та слідкувати за рухом законопроекту