26.03.2020

Надзвичайний стан vs надзвичайна ситуація. Що не так з постановою Кабміну?

Вчора Кабмін запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України терміном до 24 квітня з можливістю продовження цього строку.

Трішки детальніше про надзвичайну ситуацію

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація це – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Тобто фактично надзвичайна ситуація це всього лиш стан речей пов’язаний з певними загрозами, введення якого передбачає посилений режим здійснення системою цивільного захисту своїх повноважень та завдань.

Аналіз положень статей Кодексу цивільного захисту передбачає, що встановлення правового режиму надзвичайної ситуації передбачає лише переведення системи цивільного захисту в посилений режим, який жодним чином не зачіпає функціонування суспільства, підприємств, установ та організацій, які  не входять до системи цивільного захисту. Також законодавством не передбачена можливість обмеження прав та свобод людини та громадянина.

Щодо вимоги зупинення (повного та часткового) роботи бізнесу, слід вказати, що відповідно до ч.2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Також відповідно до ч.ч.1,4 ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”,  карантин (адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб) встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні можуть встановлюватись тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Отже, під час карантину рішенням Кабінету Міністрів України допускаються обмеження (зміни режиму роботу або зміна умов роботи підприємств, установ, організацій), але НЕ зупинення роботи підприємств, що в свою чергу допускається лише на підставі рішення суду.

Тепер поговоримо про особливості надзвичайного стану

Відповідно до положень Закону “Про правовий режим надзвичайного стану” введення саме цього режиму вже допускає тимчасове обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. 

Однією з підстав введення надзвичайного стану є:  виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;

Поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підпадає під визначення першого пункту, а саме епідемія – масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу.

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України (частина 1 статті 5 Закону).

Пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України. В разі необхідності введення надзвичайного стану з підстав епідемій, пропозиції щодо його введення подає Кабінет Міністрів України (частина 4 статті 5 Закону).

Відповідно до статті 16 Закону, Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватись такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків;

6) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб і т.д.

При цьому слід вказати що деякі заходи запровадженні Кабміном як заходи надзвичайної ситуації повністю дублюють заходи, які можуть запроваджуватись лише під час надзвичайного стану . Наприклад, Уряд постановив належним чином облаштувати КПП в зонах надзвичайної ситуації з обов’язковим санітарним оглядом громадян та пропуском лише після медичного огляду осіб та дезінфекції транспортних засобів.

Дане положення порушує встановлене Конституцією право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з статтею 12 профільного Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, свободу пересування відповідно до закону може бути обмежено: у прикордонній смузі; на територіях військових об’єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності. Цією статтею визначено вичерпний перелік підстав, при цьому допускається обмеження свободи пересування лише на окремих територіях, і лише відповідно до Законів України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та “Про захист населення від інфекційних хвороб”.


Таким чином, Кабмін трішки (та ні, таки не трішки) заплутався в поняттях, хто там що кому обмежує, хто що запроваджує та взагалі забив болт на Конституцію. І якщо для Кабміну це норм, то для нас як правозахисників – ні. Карантин карантином, а права громадян захищати треба за будь-яких умов.

Читайте у нашому блозі

ТОП МІФІВ ІПОТЕЧНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ

Коли люди підписують договори кредиту іпотеки вони НЕ читають уважно умови. А починають вивчати їх тільки тоді, коли вже йде сильне прострочення боргу і тоді з цим потрібно щось робити та якось вирішувати ситуацію. І в даному випадку немає нічого гіршого, як міфи відносно іпотечних кредитів. Як правило, половину ЦИХ міфів і помилок поширюють самі позичальники на різних форумах.

Виконавчий напис нотаріуса: алгоритм дій позичальника

Виконавчий напис нотаріуса:  що це таке та алгоритм першочергових дій позичальника На сьогоднішній день ми отримуємо дуже велику кількість звернень громадян щодо блокування їх карткових рахунків, а також про стягнення частки з їх заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника. Як правило, вони дізнаються про це раптово та не знають що з цим робити....

Що робити, щоб сейлз не ходив «наліво»

Цей маленький гайд по інформаційній безпеці буде корисний, мабуть, кожній IT-компанії, оскільки ніхто зараз не може обійтися без сейлз-менеджера – людини, який буде приводити клієнтів. Але в той же час особливості роботи сейлза передбачають доступ до бази клієнтів, договорів, які потенційно можуть бути видалені, або завантажені для особистого користування, або передані конкурентам. Ця стаття навіяна...

15.07.2021 року Верховна Рада прийняла закон про Дія.City. До чого готуватись ІТ-компаніям?

Вже вчора всі ІТ-комьюніті сколихнула новина про прийняття Верховною Радою Закону “Про Дію.Сіті” (насправді назва довша та складніша, але ми краще приділимо увагу всім тим сюрпризам, які чекатимуть айтішників). Ми вже писали у своїй статті про “баги” цього, тоді ще, законопроекту. https://donets.partners/diia_city_heaven_or_hell/  По суті всі ті неточності та суперечності, що існували в перших редакціях, в...