Author: donets.partners

Ось так виглядає новий “шедевр” колекторів.
На вигляд це схоже на ухвалу суду про проникнення в житло боржника. І звичайна людина (як один з наших клієнтів) реально в це повірить. Якби не пара “але”:

• господарський суд, а тим більше м. Києва, НЕ може видавати такі ухвали, тому що боргові спори, де стороною йде виключно в цивільно-правовій площині і за місцем виконання листа (в даному випадку – Харків);
• за даними сайту “Судова влада” судді Осипенко А. С. в господарському суді Києва немає, так само як і немає такої справи в розділі “Стан розгляду справ”;
• в Єдиному реєстрі боржників немає відкритого провадження у ПІБ боржника;
• номер справи не відповідає загальноприйнятому стандарту (код суду / унікальний номер справи / рік);
• за даними Єдиного реєстру приватних виконавців приватного виконавця Дмитрук Ю. С. не існує;
• відсутня печатка суду на ухвалу (ще б пак, за підробку доків можна влетіти по-крупному);
• ст. 376 ЦПК України визначає підстави для зміни рішення судом апеляційної інстанції (WTF ?!)
• ст. 4 і 5 ЗУ “Про виконавче провадження” визначають взагалі інші речі, а не проникнення в житло боржника.
  Будьте пильні при отриманні таких папірців і краще покажіть їх профільному адвокату.

Президент Володимир Зеленський 16 грудня підписав указ про звільнення в запас та призов на строкову військову службу у 2020 році. Якщо ви вже чули плітки про призов з 18 років та повістки, які будуть приходити на телефон і хочете впевнитись в їх достовірності чи навпаки, то ця стаття точно для вас. Сьогодні ми розповімо ключові моменти, які повинен знати кожен військовозобов’язаний.

Термін проведення призову в 2020 році

Призов, як і раніше буде проводитись в дві хвилі.

На 2020 рік встановлено такі дати призову на строкову службу в армію:

• з 1 квітня по 30 червня — весняний призов 2020 року
• з 1 жовтня по 31 грудня — осінній призов 2020 року

Хто підлягає призову

Відповідно до указу Президента призову підлягають юнаки від 18 до 27 років, які не мають підстав для відстрочки або звільнення від армії. Дійсно, призовний вік зменшили, але тут є маленький нюанс. Відповідно до роз’яснювального листа Міноборони від 01.02.2020 року, призовники цієї вікової категорії, 18-19 років, будуть прийняті до лав ЗСУ та інших військових формувань лише за їх письмовою згодою. Тобто юнаки 18-19 років не будуть позбавлені можливості закінчити школу та матимуть змогу далі вступити до навчального закладу.

Також хочемо наголосити на тому, що відповідно до рішення РНБОУ  військовослужбовців строкової служби залучати до виконання бойових завдань у районі проведення ООС заборонено.

Термін служби строковиків

• для юнаків, що отримали освітній рівень магістра – 12 місяців
• для призовників, що не мають вищої освіти – 18 місяців.

Як повинен діяти призовник під час призову?

Серед молоді існує такий міф: щоб не забрали в армію – головне не отримувати “на руки” повістку.

Насправді ж, факт неотримання повістки не звільняє вас від обов’язку проходження строкової служби з огляду на наступне. 

Відповідно до п. 8 ст. 15 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України.

Щодо отримання повісток на телефон через мобільний додаток “Дія”, то це так і залишається на рівні пліток, оскільки така можливість вимагає відповідної регламентації в законодавстві, яка на сьогодні відсутня.

Право на відстрочку від призову

Дане питання врегульовано в ст. 17 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”. Таким чином, право на відстрочку надається призовникам, які мають:

•  непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька, або  одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування.
• неповнолітніх рідних братів і сестер або непрацездатних рідних братів і сестер;
• дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері; двох і більше дітей; дитину з інвалідністю; дружину з інвалідністю; вагітну дружину.

Також відстрочка надається призовникам:

• які визнані за результатами медичної комісії тимчасово непридатними до військової служби;
• навчаються на денних відділень українських ВНЗ (бюджет і контракті), а також при вступі і навчанні в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі;
• навчаються на військовій кафедрі;
• педагогічним працівникам, медичним працівникам, священнослужителям, сільським, селищним, міським головам, особам, які мають ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора мистецтв або доктора наук, резервістам, поліцейським.
•  яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом.

Підстави звільнення від призову

Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:

• які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби в мирний час;
• які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;
• які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
• батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних. 
• які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
• які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
• яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Щодо цікавих історій з практики

Нещодавно до нас звернувся клієнт з наступною проблемою. Останній був виключений з військового обліку за досягненням граничного віку (на той час – 45 років). Згодом в 2014 році були внесені зміни, відповідно до яких граничний вік перебування на військовому обліку збільшено до 60 років. На цій підставі до клієнта неодноразово звертались представники військового комісаріату з вимогою приписатись до призовної дільниці з метою поновлення його на військовому обліку та, більш того, погрожували притягненням до відповідальності. 

Аналізуючи дану ситуацію треба відзначити, що:

1. Конституцією України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
2. Внесені зміни не встановлюють обов’язку для вже виключених з військового обліку громадян за досягненням 45 років поновитись на військовому обліку.

Таким чином, можна зробити висновок, що такі дії представників військового комісаріату є абсолютно незаконними. 

Чи переросте дана ситуація в реальний кейс? Можливо. В будь-якому разі триматимемо вас вкурсі.

Якщо в Вас ще залишилися питання стосовно проходження військової служби, ми з задоволенням дамо на них відповідь в нашому затишному офісі за чашкою запашної кави. Stay turned ; )

Виконавчий напис нотаріуса – категорія досить цікава, тому що багато хто чув, але мало хто розібрався. Ми не безпідставно використали такий провокаційний заголовок, адже практика вчинення виконавчих написів нотаріуса там, де це не передбачено законом, до сих пір, чомусь, існує. Сьогодні ви почуєте відповіді на питання, що являє собою даний виконавчий документ, в яких ситуаціях він має юридичну силу, і коли такі написи нотаріусів можна сміливо “зносити” в суді. 

Виконавчий напис нотаріуса: що це?

Даний інструмент існує як вид захисту цивільних прав. Тобто, виконавчий напис нотаріуса – це розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошової суми від боржника до кредитора, або  повернення чи передачі майна кредитору, здійснене на документах, що підтверджують зобов’язання боржника. Виконавчий напис здійснюється за заявою стягувача та на оригіналі документа. Звичайно ж така діяльність нотаріуса регулюється певними законами, з переліком яких можна ознайомитись нижче.

Базова нормативка: норми Цивільного кодексу України, Закон України «Про нотаріат» (глава 14), постанова Кабміна «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (або ж, якщо ви втомилися читати цю величезну назву, то Постанова КМУ № 1172), Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України, Закон України «Про виконавче провадження» та ін.

У яких випадках можливе вчинення виконавчого напису нотаріуса?

Даний перелік ви зможете знайти в Постанові Кабміну № 1172.

Виконавчий напис вчиняється на таких документах:

1.Нотаріально завірені договори, які передбачають сплату грошових сум чи повернення майна.

2. Іпотечні договори.

3. Кредитні договори, за якими боржником допущено прострочення платежів.

4. Документи, які встановлюють заборгованість підприємств, організацій за відрахуваннями творчим спілкам України за використання творів літератури і мистецтва.

5. Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, які їх замінюють, за утримання дітей, які потребують тривалого лікування.

6. Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, які їх замінюють, за утримання дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання.

7. Диспаша, що не оскаржена в установлений термін або оскаржена, але залишена судом у силі.

8. Документи, які підтверджують заборгованість залучених до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців, військовозобов’язаних після закінчення зборів, що не відшкодували заподіяну ними шкоду державі.

9. Договору лізингу, які передбачають в безспірному порядку повернення об’єкта лізингу.

10.Документи, які встановлюють заборгованість орендарів по орендній платі за користування об’єктом оренди.

11. Векселі, опротестовані нотаріусами в установленому законом порядку.

12. Нотаріально завірені товарні та фінансові аграрні розписки.

13. Документи, які підтверджують заборгованість по виплаті дивідендів.

Іпотечні та кредитні договори

Тут є величезне АЛЕ. Йдеться про те, що пункти про іпотечні та кредитні договори були додані в представлений вище перелік Постановою Кабміну № 662. Дану Постанова було оскаржено в Київському апеляційному суді в 2017 році. Рішенням апеляційного суду залишено в силі Великою палатою Верховного Суду.

І тут ми підходимо до нашого Але. До Постанови Кабміну № 1172 забули внести зміни і виключити пункти про іпотеку і кредити. Таким чином у нас вийшла ситуація як в мультику про Вінні-Пуха: “Мед ніби є, але його ніби немає”. Саме тому практика стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса в цій сфері продовжується і досить успішно, за умови, що боржник не дуже обізнаний в законодавстві.

Механізм захисту від недобросовісного нотаріуса

Ми вже згадували вище, які є “підводні камені” щодо нотаріуса і виконавчого напису на деяких документах, тому пропонуємо Вам наступний алгоритм дій:

• Якщо ви брали кредит і з якихось причин прострочили платежі – це перший тривожний дзвіночок. У такій ситуації ви повинні постійно моніторити себе в Єдиному реєстрі боржників.
• Якщо в даному реєстрі ви себе все таки знайшли, то не зволікайте і йдіть знайомиться зі справою до виконавчої служби (обов’язково робіть фотокопії всіх документів).
• Далі, звичайно ж, шукайте профільного адвоката з кредитних спорів, який скасує незаконний виконавчий напис нотаріуса (тут не забудьте про прислів’я: “скупий платить двічі”).

Ключові моменти і порядок стягнення за виконавчим написом нотаріуса

• Документи, що підтверджують заборгованість, повинні бути оформлені відповідно до вимог ст. 9 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” (цю важливу деталь зазначив Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму рішенні по справі №6-4882св11)
• Банк повинен проінформувати боржника про розмір заборгованості до моменту вчинення напису, що має підтверджуватися відповідними доказами.
• Обов’язкова перевірка нотаріусом наявності або відсутності спору між сторонами щодо заборгованості.
• З дня виникнення вимоги минуло не більше 3-х років, а у відносинах між підприємствами – не більше року
• Термін дії виконавчого напису нотаріуса (пред’явлення до примусового виконання) – один рік.
• Порядок стягнення за виконавчим написом нотаріуса повністю відповідає Закону “Про виконавче провадження”.

Оскарження виконавчого напису нотаріуса

Вчинення виконавчого напису є, в першу чергу, нотаріальною дією. Відповідно до Закону “Про нотаріат” ви маєте право оскаржити незаконні нотаріальні дії.

Звертаємо вашу увагу на те, що позовні вимоги повинні звучати саме так: “прошу визнати виконавчий напис нотаріуса такий, що не підлягає виконанню”. Це дуже важливе питання, тому що досить часто суди відмовляють саме через неправильно сформульовані позовні вимоги в прохальній частині позову, наприклад: “визнати виконавчий напис недійсним” або ж “скасувати виконавчий напис” і т. д.

Також рекомендуємо паралельно просити про забезпеченням позову (тобто призупинити виконавчі дії). Це дуже важливий момент, тому що поки тягнеться справа, ваше майно встигнуть 10 раз реалізувати на торгах і повернути останнє буде дуже важко. Як це було у нашого провідного адвоката з кредитних спорів, Андрія Лисенка, можете подивитися тут: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81226759.

Виконавчий напис нотаріуса: практика

Є пара зразкових рішень Верховного Суду від 2019 року щодо виконавчих написів на кредитних договорах, на аргументацію і правові висновки яких можна посилатися:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/83775141 (суть: сам по собі факт подачі кредитором відповідних документів не говорить про відсутність спору з приводу заборгованості як такого)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/81263964 (суть: суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою дотримання нотаріусом формальних процедур і факту подачі стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості згідно з переліком документів)

Таким чином, ми бачимо, що на законодавчому рівні в частині вчинення виконавчих написів на кредитних і іпотечний договорах існує певна, на перший погляд, неузгодженість, але ми намагались внести максимальну ясність в це питання. Наша однозначна відповідь: нотаріус не має права вчиняти виконавчі написи на кредитних і іпотечних договорах, і такі написи можна і потрібно оскаржувати в суді.

А якщо Ви раптом дізналися про те, що відносно Вас було вчинено цей оспорюваний документ – адвокати нашого об’єднання готові допомогти Вам в судовому оскарженні цієї нотаріальної дії.

Новий рік для Адвокатське об’єднання “Донець і партнери” почався з крутезної події.
Ми, звісно, не хвалимося (ну, можливо, трішки;)), а лише раді розповісти Вам про посилення в нашій команді: представляємо Вам наших нових партнерів об’єднання – Рома Тищенко та Адвокат Андрей Лысенко – защита заемщиков в Харькове (також відомий як #адвокат_по_кредитам).
Роман – ну дуже крутий фахівець з питань нерухомості та приватно-державного партнерства (мабуть, найкращий у цій сфері).
Андрій, топовий адвокат зі спорів із банками, посилить напрям фінансового та банківського права.
Професіонали своєї справи об’єднуються навколо кращих практик і створюють потужну команду.
P.S.: Зхантити одного адвоката це, звичайно, досягнення, але для нас головним є рівні партнерські відносини і побудова системної юридичної компанії для впровадження дійсно якісних юридичних послуг.
#донець_і_партнери

14 травня 2019 року Шостий адміністративний суд своїм рішенням визнав недійсною постанову КМУ від 26.04.2017 року, яка затверджувала порядок здійснення  Держпраці державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

Звісно, після цього роботодавці «видихнули з полегшенням», але такий період «полегшення» тривав недовго. Вже 21 серпня 2019 року Кабмін затвердив нові порядки здійснення державного контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю, а це значить, що перевірки Держпраці повертаються. 

Які новели та дискусійні моменти пропонує нам новий порядок розглянемо далі…

Спочатку, хочемо розвінчати міф, що із втратою законної сили даної постанови результати всіх проведених до цього часу перевірок є недійсними:

• постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 р. у справі №826/8917/17 набрала законної сили 14.05.2019 року. Таким чином, якщо спірні правовідносини виникли до 14.05.2019 р., інспекційні відвідування проведені до цієї дати є правомірними. Даний висновок підтверджується рішенням Чернівецького окружного адміністративного адміністративного суду від 29.10.2019 р. у справі 824/891/19-а.

Нова постанова Кабміну регулює порядок здійснення державного контролю, а окремо – порядок здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, в той час як Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” розглядає дані поняття у сукупності. Саме суперечність нової постанови Кабміну останньому і породжує численні обговорення та дискусії стосовно «відповідності законодавству» розглядуваної постанови.

Щодо суперечностей:

• По-перше, постанова від 21.08.2019 р. передбачає набагато ширший перелік  підстав для проведення позапланових заходів із здійснення державного контролю, левову частку серед яких становить отримання інформації Держпраці щодо порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю від фізичних осіб, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, ЗМІ, профспілкових органів та інших джерел. Оскільки постановою не обмежується перелік джерел отримання відомостей про порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю, то відповідно і перелік підстав проведення позапланових перевірок набуває ознак «невичерпності». 

Хоча на противагу новій постанові згаданий вище закон надає вичерпний перелік підстав для проведення позапланових заходів нагляду та контролю і забороняє проводити останні з непередбачених законом підстав, а також передбачає відповідальність фізичних осіб, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю.

P.S. Звертаємо вашу увагу, що такі звернення фізичних осіб про проведення інспекційного відвідування повинні відповідати вимогам ЗУ «Про звернення громадян» (постанова ВС від 31.01.2019 у справі №809/799/17).

• По-друге, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає, що всі планові та позапланові заходи державного нагляду  (контролю) здійснюють у робочий час суб’єкта господарювання, але натомість нова постанова Кабміну дає можливість інспекторам праці під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин в будь-яку годину доби та без попереднього повідомлення проходити  до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, яких використовується наймана праця.

• По-третє, Постанова Кабміну встановлює єдиний строк для проведення інспекційного відвідування – 10 днів. Але тут також є своя особливість, адже даний строк починає перебігати лише з моменту надання суб’єктом господарювання документів та пояснень, необхідних для такого інспекційного відвідування, що фактично дає можливість для проведення інспекційного відвідування понад 10 днів. Закон же визначає строк проведення позапланових заходів  нагляду (контролю) – 10 днів, а для суб’єктів малого підприємництва – два дні.
• По-четверте, не зважаючи на те, що у новій Постанові значно збільшено перелік підстав для інспекційного відвідування, підстави для недопуску інспектора праці суттєво скоротилися. Таким чином, не допустити інспектора праці до проведення перевірки можна лише з двох причин: відсутність службового посвідчення та у разі, якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування. Натомість Закон передбачає аж вісім підстав для недопуску інспектора праці.
• По-п’яте, Закон передбачає обов’язок інспектора праці надати перед початком перевірки  керівнику суб’єкта господарювання службове посвідчення та направлення на перевірку. Нова постанова Кабміну  зобов’язує інспектора праці пред’явити лише службове посвідчення (направлення може надаватись на вимогу суб’єкта господарювання). Більше того ненадання направлення на перевірку не буде вважатись підставою для недопуску інспектора праці.

P. S. Держпраця також веде реєстр службових посвідчень інспекторів праці. Службове посвідчення, щодо якого відсутня в реєстрі, вважається недійсним. Таким чином ми маємо неуповноваженого на перевірку суб’єкта, що в свою чергу є підставою для недопуску останнього.

Щодо позитивних моментів, то він лише один:

• Нова постанова кабміну передбачає уникнення штрафу, у разі якщо суб’єкт господарювання виконає вимогу про усунення виявлених порушень суб’єкта нагляду.

Хоча вищезгадане положення важко назвати «новим», оскільки така можливість передбачена Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Разом з тим, варто нагадати, що однією з основних причин скасування минулої постанови № 295 була саме невідповідність останньої Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки на відміну від даного закону,  постановою було запроваджене безпідставне наділення повноваженнями на здійснення державного нагляду (контролю) органів, яким законами таких повноважень не надано.

У своєму рішенні Шостий адміністративний суд вказав на імперативну силу Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» над іншими підзаконними актами, таким чином усунувши колізію між даними правовими актами.  

Судова практика також продовжує йти таким чином, що судді вирішують спори між суб’єктом господарювання та Держпраці відповідно до Закону, а не постанови.

У рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі №280/4168/19 Феміда також стала на бік суб’єкта господарювання, визнавши недопуск інспектора праці для проведення перевірки з підстав ненадання направлення на перевірку правомірним, застосувавши саме положення закону.

Нагадуємо, що АдО “Донець і партнери” завжди попереджає про необхідність присутності адвоката на перевірках Держпраці. Пам’ятайте, що “самолікування” може спричинити тяжкі наслідки для вашої компанії.

З початком розвитку бізнеса інформаційних технологій, кожен державний орган прагне відірвати собі шматочок від ласого пирога. Численні перевірки, інспекції, обшуки… Ми не вперше робимо акцент на організації роботи компанії з юридичної точки зору, і хочемо наголосити ще раз:

Як саме не треба організовувати роботу IT-компанії

Співробітники податкової поліції ГУ ДФС в Харківській області (це така собі “поліція Шрьодінгера” – їх вже давно розформували і офіційно вони не існують, але в реальному світі вони існують і продовжують “кошмарити” бізнес)  направили до суду кримінальне провадження за підозрою керівника топової харківської IT-компанії щодо ухилення від сплати податків. 

Як вважає партнер нашого об’єднання, керівник практики захисту бізнесу Лебедєв Д.В.:

– “Така ситуація склалась через роботу компанії з фізичними особами-підприємцями (ФОП), які не були належним чином оформлені, а також необізнаності працівників щодо своїх прав і обов’язків у випадку недоброзичливих дій правоохоронців”.

Податківці стверджують, що з 2014 по 2017 рік керівник компанії документально оформив ряд придбань програмного забезпечення у фізичних осіб-підприємців, які одночасно є працівниками його компанії. Через це поліція вважала, що він ухилився від сплати податків.

Топ-менеджеру загрожувала кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 212 КК України. Втім, той визнав себе винуватим і сплатив до держбюджету 3,7 млн грн. завданих збитків – тепер суд розгляне питання про звільнення його від відповідальності. Доречі, такий розмір штрафу для ІТ-індустрії є своєрідним антирекордом, і, однозначно, є найбільшим у Харківському регіоні.

З досвіду адвокатів практики захисту бізнесу АдО “Донець і партнери”, таке лихо стається у випадках, коли фіскальна служба має підозру, що виплати ФОПам були регулярними, а не одноразовими, або ж за ціною, нижчою за ринкову. Ну, і найпоширеніший варіант усіх часів та народів: поліцейські вирішили “тряхнути” успішну IT-компанію із керівником (або юристами без достатнього досвіду) якіі не інвестиуть в безпеку бізнесу, і в цьому їм допомогли самі ж працівники компанії, які охоче підписували підсунуті їм правоохоронцями документи, навіть не читаючи. А читати було варто…

Але головне здивування викликає в нас недалекоглядність не лише дій керівництва компанії, а й юридичного департаменту, котрий не забезпечив законної діяльності компанії і не убезпечив колег і співробітників. Більш того, взагалі не продумав алгоритмів дій персоналу, керівництва та адвокатів у випадку непередбачуваних подій, як от наприклад ця (мабуть сподівались на потужну “кришу”). Адже ми не можемо навіть уявити, що така продвинута й відома компанія не має правничої допомоги за спиною.

Нехтувати захистом адвокатів, вважаючи що в компанії все добре і нічого поганого статись не може, це так само самонадіяно, як і відмовитись від вогнегасника, бо пожежа – це те що точно ніколи не станеться з вами. Пригадайте Закон Мерфі: все що може статися поганого – станеться саме з вами.
На нашу думку, це цілком прогнозована ситуація, але її можна було якщо не оминути, то принаймні, мінімізувати шкоду, заподіяну підприємству. 

Як це робимо ми:

Наші адвокати із багаторічним досвідом супроводу ІТ-бізнесу разом з клієнтами розробляють схему регулювання відносин, найбільш сприятливу для їх виду господарювання. Ми супроводжуємо запровадження такої організаційної схеми компанії, та навчаємо керівництво, персонал та юридичний департамент, як поводитися при контактах з перевіряючими та правоохоронними органами. І все це в межах та у спосіб, передбачений законом! Ніяких “криш” і сумнівних практик!

За роки супроводу роботи багатьох IT-компаній Харкова від самого дня створення компанії, ми володіємо експертизою, яка дає нам право стверджувати: найголовніша запорука спокійного розвитку – це законна, продумана та стресостійка організація компанії, а також не лише запобігання, а й підготовка працівників та керівництва до екстрених ситуацій.

Маючи значний досвід судового представництва бізнесу та захисту компаній від ворожих дій контролюючих і правоохоронних органів, ми з радістю поділимося нашим досвідом і “know-how”, обговоримо кейси з нашої практики, навчимо вас прийомам і маленькими хитрощам, які допоможуть в подальшому більш впевнено та менш витратно спілкуватися з ДФС, інспекцією праці, поліцією, СБУ та іншими “вітамінами росту” українського ІТ-бізнесу.

А тепер приємна новина: жовтень – місяць можливостей для IT-спільноти! Разом із Харківським ІТ-Кластером ми проведемо захід на тему: “Як легально організувати і вести ІТ-бізнес, щоб не бути за це покараним. Плюси, мінуси, підводні камені і лайфхаки”  

Приходьте – поговоримо!

Дата проведення заходу буде заздалегідь окремо анонсована на нашому сайті та на сторінці ІТ Кластеру.

Stay tuned!